Економічний базис

Економічний базис – сукупність історично визначених економічних відносин (техніко-економічних і суспільно-економічних), які становлять економічну структуру суспільства.

Техніко економічні відносини – це відносини між людьми і природою в процесі праці, відносини спеціалізації, кооперації, комбінування виробництва, його концентрації, обміну діяльністю між людьми тощо, а також відносини між людьми і речами (засобами виробництва, насамперед технікою).

Суспільно-економічні відносини (або виробничі відносини, відносини економічної власності) – це відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва робочої сили та інших об'єктів власності в усіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, обміні, розподілі й споживанні).

Матеріально-речовою основою економічного базису є система продуктивних сил. У своїй діалектичній єдності вони разом з виробничими відносинами формують суспільний спосіб виробництва.

Техніко-економічні відносини є проміжними між продуктивними силами і соціально-економічними відносинами. Розвиток продуктивних сил можуть стимулювати (гальмувати) як соціально-економічні, так і техніко-економічні відносини. У цьому випадку вони є відповідно речовою і суспільною формою розвитку продуктивних сил. Найбільший простір прогресові продуктивних сил забезпечують ті соціально-економічні відносини які є результатом продуктивної і раціональної взаємодії трьох основних форм власності: суспільної, колективної та приватної. Економічний базис розвивається за відповідними економічними законами, властивими як усій сукупності економічних відносин, так і кожній з її складових частин, – техніко-економічним і суспільно-економічним відносинам. Свої закони притаманні й системі продуктивних сил. В історії розвитку людської цивілізації існувало декілька економічних базисів первіснообщинного ладу, рабовласницького, феодального і капіталістичного способів виробництва. Елементи економічного базису більш розвинутої суспільне економічної формації виникають у межах попередньої. Над економічним базисом будь-якого суспільства піднімається надбудова – соціальні, політичні, правові, національні, культурні та інші підсистеми суспільних відносин. Між кожною з них та економічним базисом встановлюється складна взаємодія, за якої на тривалому проміжку часу визначальними є економічні відносини, а на короткому за певних історичних умов домінуючими можуть бути політичні, національні, психологічні та інші відносини. У діалектичній взаємодії економічний базис та надбудови формується суспільне економічна формація. Економічний базис в розвинутих країнах світу значною мірою заснований на автоматизованій праці, на зростаючій інформатизації економіки, інтелектуалізації праці безпосередніх працівників, а також на соціалізації економічної системи, що ґрунтуються на різних типах і формах власності. В Україні він базується значною мірою на ручній та машинній праці. Техніко-економічні відносини характеризуються тут значною питомою вагою нераціональних відносин спеціалізації, кооперування тощо. Суспільне економічні відносини в Україні базуються на взаємодії державної колективної та приватної власності.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.