Ергономіка

Ергономіка (гр. ergon – робота, праця і nomos – закон) – наука, яка вивчає поведінку людини або групи людей в процесі праці, рух органів людського тіла в системі “наука-техніка-виробництво” і продуктивність конкретної праці людини. Ергономіка, таким чином, синтезує методологію та результати досліджень медицини, біологи, соціологи, математики, принципів нормування праці, психологи та інших наук, тобто передбачає комплексне врахування всіх факторів праці. Кінцева мета ергономіки – створення найсприятливіших умов на робочому місці, що дає можливість підвищити продуктивність праці, знизити витрати енергії людини, розвивати її сутнісні сили. Основними групами ергономічних досліджень на підприємстві є: 1) психофізіологічні (вимірювання частоти пульсу, температури тіла, інтенсивності фізичної та розумової праці тощо), 2) санітарно-гігієнічні умови (визначення рівня шумів та вібрації, вологості, оптимального освітлення робочих місць тощо), 3) організаційно-економічні (хронометраж трудових операцій, фотографування робочого дня та ін.). Результат таких досліджень – встановлення на підприємстві комплексу ергономічних стандартів, норм та вимог.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.