Комерційна таємниця

Комерційна таємниця – право підприємства, організації, банку на засекречення усіх виробничих, торговельних і фінансових операцій та відповідної документації, що охороняється законодавством. Відповідно до нього обмежується доступ державних чиновників до статистичних матеріалів та іншої інформації про діяльність приватних і колективних компаній, організацій. Керуючись мотивами секретності й дотримання комерційної таємниці, в американських часописах не публікують докладних даних з окремих стратегічних галузей машинобудування та ін. Мотивами секретності пояснюється відсутність в офіційних звітах компаній вичерпної інформації про витрати виробництва, розробку нових видів продукції, розвиток перспективних видів техніки і технологій тощо.

Одна з вагомих причин збереження комерційної таємниці – намагання компаній, банків і організацій приховати справжні розміри прибутків від оподаткування, замаскувати реальний стан речей з метою підтримання високого курсу акцій та ін. Комерційна таємниця в колишньому СРСР було скасовано в 1917. Водночас існувала й оберігалася законом інформація військового, економічного й політичного характеру.

Під комерційною таємницею розуміють відомості, які не є державною таємницею, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, розголошення (передавання) яких може заподіяти шкоду його інтересам. Відомості (їх склад і обсяг), що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначає керівник підприємства. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України, відомостями і документами, які не можуть бути комерційною таємницею, є засновницькі документи й документи, що дають змогу здійснювати підприємницьку або господарську діяльність (свідоцтва, ліцензії та ш), окремі й види, інформація з усіх установлених форм звітності, дані, необхідні для перевірки відрахувань на сплату податків, інших обов'язкових платежів, відомості про кількість, склад співробітників, розмір їхньої зарплати загалом, за професіями і посадами, наявність вільних робочих місць, інформація про порушення вимог екологи, безпеки праці й розмір заподіяних збитків, документи про неплатоспроможність, відомості про участь посадових осіб підприємства у діяльності кооперативів, малих підприємств та інших організацій, що займаються підприємницькою діяльністю, відомості, які, згідно з чинним законодавством, підлягають опублікуванню. Така інформація повинна надаватися без будь-яких обмежень підприємствам і організаціям, органам державної влади, контролюючим та правоохоронним органам, іншим юридичним особам. Охорона комерційної таємниці здійснюється цивільними, адміністративними й кримінально-правовими засобами, а також нормами трудового права.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.