Облігаційний капітал – капітал компанії, що формується за рахунок випуску і продажу облігацій.

Облігаційний контракт – додатковий документ, виданий покупцю облігацій, що визначає його права та обов'язки.

Обмежувальний контракт – договір, за яким покупець зобов'язується придбати товари лише у певного постачальника.

Оборотний капітал – частина продуктивного капіталу, вартість якого повністю переноситься на новостворений продукт (зараховується до витрат виробництва) і повертається підприємцю у грошовій формі після реалізації товару. Щодо матеріально-речового змісту оборотного капіталу складається з витрат на робочу силу (суспільною формою яких є змінний капітал) й на сировину, матеріали, паливо, незавершене будівництво, покупні напівфабрикати тощо (суспільною формою яких є частина постійного капіталу). Щодо матеріально-речового змісту в межах постійною капіталу розрізняють частину оборотного капіталу, яка формує матеріальну субстанцію нових форм капіталу (сировина, матеріали тощо) й ту, що не формує такої субстанції (паливо, електроенергія). Змінний капітал не лише переносить свою вартість на новостворений товар і відтворює її, а й у процесі використання капіталістом створює нову вартість, яка перевищує вартість робочої сили на величину додаткової вартості. В процесі кругообороту оборотного капіталу необхідна частина витрат на виробничі запаси зменшується з поліпшенням ритмічності виробництва, чіткого дотримання підприємствами-постачальниками умов контрактів тощо. Оборотний капітал здійснює оборот упродовж кожного виробничого циклу. Тому його оборот здійснюється швидше, ніж оборот основного капіталу.

Одноосібна компанія – компанія, контрольний пакет акцій якої належить одній особі.

Операційний зал – 1) зал для проведення торгів на біржі, 2) місце для торгівлі певними групами товарів, визначених правлінням біржі.

Опосередкований імпорт – імпорт комплектуючих виробів, деталей або напівфабрикатів, що використовуються в імпортованих машинах та устаткуванні.

Оптимальна зайнятість – неврівноважена на ринку робочої сили специфічна система зайнятості, що за своїми структурними та якісними характеристиками відповідає особливостям перехідної економіки і спрямована на подолання наявних структурних деформацій та регресивних тенденцій розвитку ринку робочої сили на основі виходу з економічної кризи, встановлення раціональних пропорцій попиту на робочу силу, зайнятості та безробіття. Основа формування оптимальної зайнятості, враховуючи нерозвиненість основних елементів, механізмів саморегулювання та самоорганізації ринку робочої сили на етапі його становлення, – активна політика держави із створення факторів економічного середовища, що відповідають кінцевим цілям системної трансформації економіки. Водночас, якщо на початковому етапі реформування в державній політиці на ринку робочої сили домінують законодавчі та адміністративні заходи, що мають переважно регламентуючий характер, поступово, з досягненням оптимальної зайнятості, в систему державного регулювання залучаються організаційні та економічні засоби стимулюючого впливу.

Оптимальна поставка – обсяг партії товарів широкого вжитку, що постачається споживачам з урахуванням мінімальних транспортних витрат і витрат на зберігання товарів.

Оптимальний бюджет споживання – життєві засоби, розраховані на підставі норм і нормативів споживання, що задовольняють раціональні потреби людей. Порівнюючи фактичне споживання з нормами оптимального бюджету споживання, можна визначити ступінь задоволення потреб і вжити необхідних заходів для розвитку виробництва і сфери послуг. Основними елементами визначення оптимального споживчого бюджету є фізіологічні та раціональні норми споживання.