Трудова дисципліна

Трудова дисципліна – система організаційно-трудових відносин, відповідна поведінка людей у процесі трудової діяльності, закріплені нормами права та іншими соціальними нормами (моралі, етики тощо) і вимогами підприємства, установи або організації. Такої відповідної поведінки в умовах сучасного виробництва вимагають рівень розвитку техніки і технології, суспільного поділу праці (в загальній, частковій та одиничній формі), колективний характер виробництва (а загалом – розвиток технологічного способу виробництва), рівень усуспільнення відносин економічної власності (зокрема колективний характер привласнення результатів виробництва) та розвиток господарського механізму, необхідність узгодження різних типів і форм інтересів. Зокрема, в епоху НТР важливого значення набуває дотримання технологічної дисципліни, зумовленої автоматизацією виробництва, точністю і чистотою технологічних процесів тощо. Завдяки трудовій дисципліні поведінка людей стає упорядкованою, всебічно усвідомленою, що забезпечує цілеспрямовану колективну діяльність.

Основні форми трудової дисципліни: внутрішня (або самодисципліна), дисципліна, що базується на матеріальній заінтересованості, а також трудова дисципліна примусова, на основі різноманітних санкцій. Внутрішня трудова дисципліна підтримується без зовнішніх санкцій і примусових заходів, передбачає всебічне та ґрунтовне засвоєння окремими індивідами, членами трудових колективів суспільних норм і принципів, що регулюють поведінку людей. Вони стають їх внутрішньою потребою, своєрідними пружинами вчинків, а їх недотримання – причиною внутрішнього дискомфорту.

Трудова дисципліна, що базується на матеріальній заінтересованості, забезпечується впровадженням раціональних форм та систем заробітної плати, наукової організації праці, гуртків якості, комплексу моральних стимулів, поліпшенням умов праці та ін. Водночас трудова дисципліна не повинна стримувати ініціативу, творчий характер праці трудової дисципліни, що базується на застосуванні різноманітних санкцій, передбачає використання адміністративних санкцій (штрафів, пониження розрядів, посадових окладів тощо), чітке виконання інструкцій, положень, нормативних актів та ін.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.