Банківські пластикові картки
Є різні види банківських пластикових карток. За функціональними характеристиками виділяють кредитні і дебетові картки. Кредитні картки пов'язані з відкриттям у банку кредитної лінії, що дає можливість власникові картки користуватися кредитом під час купівлі товарів і оплати послуг. Кредитна лінія діє у межах встановленого банком ліміту. Дебетові картки призначені для отримання готівки в банківських автоматах або для купівлі товарів з розрахунком через електронні термінали.
Кредитні картки є двох форм: індивідуальні (вони можуть бути стандартними і золотими) та корпоративні (бізнес-картки). Дебетові картки також-бувають двох видів – картки об’єднаних систем і картки регіональних систем. “Золоті” картки обслуговують осіб з високою кредитоспроможністю і передбачають численні пільги для користувачів.
За технологічними особливостями розрізняють картки двох видів – з магнітною смужкою та з вбудованою мікросхемою.
Банківська кредитна картка є матеріальним символом економічних і юридичних відносин, які виникають між суб’єктами, що укладають карткову угоду.
Основні суб’єкти (учасники) системи карткових розрахунків:
- власник картки;
- банк-емітент;
- підприємство торгівлі або сфери послуг;
- банк-еквайр (банк, що обслуговує торговельне підприємство).
Банк видає картку клієнтові після ретельної перевірки його фінансового стану і оцінки кредитоспроможності; відкриває власникові картки спеціальний рахунок, на якому враховуються всі операції з карткою; регулярно надсилає клієнту виписку із зазначенням сум платежів і розміру заборгованості, сум і термінів погашення; стягує комісію і відсотки згідно із встановленим тарифом; зобов’язується сплачувати рахунки торговельного підприємства за покупки, зроблені з використанням карток, за вирахуванням комісійного збору (дисконтна).
Карткова система платежів забезпечує максимум зручностей клієнтам банків: вони звільняються від необхідності здійснювати оплату відповідних покупок готівкою. Загублена або вкрадена картка завдяки своєї надійності і захисту не дозволяє іншій особі використовувати її в розрахунках.
Джерела:
- Банковское дело: Учебник/ Под ред. В. И. Колесникова. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 480 с.
- Деньги, кредит, банки: Справ. пособие/ Под ред. Г. И. Кравцовой. – Мн.: Меркаване, 1994. – 270 с.
- Деньги. Кредит. Банки: Учебник/ Под ред. Е. Ф. Жукова. – М.: ЮНИТИ, 2000. – 622 с.
- Деньги. Кредит. Банки: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп./ Под ред. О. И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 450 с.
- Иванов В. М. Деньги и кредит. Курс лекций. – К.: МАУП, 1999. – 230 с.
- Финансы, деньги, кредит: Учебник/ Под ред. О. В. Соколовой. – М.: Юристъ, 2001. – 784 с.
- Шуляк П. Н. Финансы: Учебник. – М.: Издательский Дом «Дашков и К0», 2002. – 3-е изд., перераб. и доп. – 752 с.