Виконання міжнародного комерційного контракту

Виконання міжнародного комерційного контракту (МКК) – це процес, який включає певну систему послідовних дій, пов'язаних з реалізацією сторонами взятих на себе зобов'язань: зі сторони продавця – щодо передачі (поставку) покупцеві предмета контракту, зі сторони покупця – в оплаті встановленої ціни.

Зобов'язання – правові взаємовідносини контрагентів, врегульовані нормами зобов'язуючого права.

Боржник і кредитор є учасниками кожного зобов'язання, але їх кількість в одному зобов'язанні нічим не обмежується.

Пайові зобов'язання – кожний боржник повинен виконати зобов'язання у відповідній частці, а кожний з кредиторів має право вимагати виконання.

Солідарні зобов'язання – при такому зобов'язанні кредитор має право вимагати його виконання не тільки частково, а й повністю від будь-якого боржника чи від усіх боржників разом. Таке зобов'язання повинно бути прямо передбачено у контракті, у противному разі воно буде вважатись пайовим зобов'язанням.

Субсидіарні додаткові зобов'язання – передбачається, що за контрактом при невиконанні зобов'язання основним боржником вимоги кредитора можуть бути пред'явлені додатковому боржнику.

Зобов'язання за участю третіх осіб – третя особа, пов'язана правовідносинами з одним із основних учасників зобов'язання, – кредитором або боржником.

Регресні (зворотні) зобов'язання – виникають, коли боржник за основним зобов'язанням виконує його замість третьої особи або ж з вини третьої особи. У даному разі боржник по основному зобов'язанню перетворюється на кредитора по регресному зобов'язанню, а третя особа стає боржником.

Договірні зобов'язання на користь третіх осіб – згідно з цим зобов'язанням третя особа, яка не брала участі в укладанні контракту, має право (але не обов'язок) вимагати виконання зобов'язання. Якщо третя особа відмовляється від такого права, його може використати перший кредитор, якщо це не суперечить закону, контракту або ж суті зобов'язання.

Зобов'язання, виконувані третіми особами, – в цих випадках треті особи не набувають прав вимагати виконання стосовно боржника, який залишається зобов'язаним тільки перед своїм кредитором.

Законодавчі принципи виконання зобов'язань:

  1. Належне виконання – реалізація умов щодо предмета зобов'язання, забезпечення належної якості виконання, дотримання встановлених строків, умов щодо місця та способу виконання.
  2. Реальне виконання – здійснення зобов'язання в натурі, тобто виконання обумовлених у контракті дій і робіт.
  3. Економічність виконання – належне виконання контракту за мінімально можливих затрат.
  4. Співробітництво і взаємодія контрагентів – дотримання громадянських прав одного контрагента не повинно порушувати права та інтереси іншого контрагента.