Сутність, класифікація і характеристики біржових індексів

Біржові індекси – це показники (числа), які характеризують рівень або динаміку цін на активи, що є об’єктами біржової торгівлі, станом на певний момент часу. Індекси можуть використовуватись на будь-якому ринку: товарному, валютному, фондовому. Але слід відзначити, що вперше вони виникли на фондовому ринку (ринку ЦП) і на цьому ж ринку одержали найбільше практичне застосування.

Практика функціонування фондових бірж дозволила зробити висновки про те, що коливання цін на акції найбільш відомих компаній відповідають коливанням цін на акції всіх інших компаній, коливанням і змінам у попиті та пропозиції цінних паперів на фондовому ринку в цілому. Вперше цю закономірність використав Чарльз Доу, власник компанії „ДоуДжонс”, який у 1884 році в США почав розраховувати середній показник зміни курсової вартості акцій одинадцяти найбільш крупних на той час промислових компаній.

Індекси можуть бути галузевими, регіональними, зведеними і глобальними. Класифікуються вони й за іншими факторами.

Індекси вже більше ста років використовуються для інтегральної оцінки стану фінансового ринку. Інвесторів цікавить не лише динаміка цін на акції певної компанії, а й загальна тенденція всього ринку. При продажу й купівлі акцій на фондових біржах індекси є основними показниками, що визначають активність фондового ринку.

Курсова ціна акцій прямо залежить від доходу, який вони приносять, і від співвідношення пропозиції та попиту на них. У період економічного піднесення і пожвавлення курс акцій зростає, а в період депресії та кризи – падає. Тому за зміною загального курсу акцій можна судити про економічну кон’юнктуру в країні. При цьому курс акцій має здатність передбачати тенденції щодо змін у стані економіки.

Особливо чутливо він реагує на спад виробництва, що наближається. Курс акцій починає падати, біржу охоплює паніка. Всі ці процеси, що робляться на біржі, роблять її барометром, який реєструє зміни в діловій активності економічного життя країни. Ця здатність біржі дозволяє державі вживати заходів, які дещо пом’якшують наслідки циклічності виробництва. Реєстрація курсів ЦП і публікація їх у курсовому бюлетені є однією з функцій біржі.

Індекси ділової активності достатньо адекватно відображають кон’юнктурну ситуацію і дозволяють дати прогноз її зміни. Їх використовують у таких напрямках:

  • індекс як індикатор стану економіки. Споживачами такого індексу є органи державного регулювання економіки, великий бізнес, громадська думка;
  • індекс як індикатор та інструмент аналізу і прогнозування кон’юнктури ринку ЦП. Споживачі: професійні учасники РЦП, у першу чергу інвестори та керуючі портфельними інвестиціями;
  • індекс як основа для інструментів хеджування на ринку ф’ючерсних та опціонних контрактів.

Споживачами є керуючі великими інвестиційними фондами з консервативною стратегією.

Основними характеристиками індексів є:

  • базисне значення;
  • база;
  • вид зважування;
  • метод усереднення.

Під базисним значенням індексу розуміють його значення на початок розрахунку індексу, тобто на початок базисного періоду. Базою індексу називають вибірку підприємств – емітентів, ринкові вартості акцій яких використовуються для розрахунку індексу. Ці підприємства мають визначати розвиток галузі чи економіки в цілому, бути надійними та стійкими, а коливання цін на їх акції мають тісно взаємодіяти з загальними тенденціями зміни ринкових цін.

Зважування може проводитись за ринковою вартістю акцій або за ринковою капіталізацією корпорацій, що входять до бази індексу. Для усереднення використовують середнє арифметичне та середнє геометричне вибраних значень.

Практичне використання індексів має певні обмеження, які проявляються в тому, що вони:

  • показують лише кількісні зміни цін і не відображають якісних аспектів, тобто не розкривають причин, що стоять за змінами цін. Індекс показує, наприклад, що ціни знизились, але не пояснює, чому це відбулося;
  • не розкривають глибину тенденцій, що відбуваються у зміні ціни активу;
  • мають потребу в періодичних коректуваннях компонентів;
  • надають можливість маніпулювання ними. Тому необхідно бути дуже уважним, щоб не натрапити на біржові маніпулювання з індексами.

Джерела:

  1. Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
  2. Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
  3. Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
  4. Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
  5. Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
  6. Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
  7. Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
  8. Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.