Біржові посередники: брокери та дилери
Біржа не може повноцінно функціонувати без брокерських контор (фірм), які здійснюють біржові угоди з купівлі-продажу та інші біржові операції з біржовими активами. Ці та інші дії брокерські фірми виконують з допомогою своїх представників – брокерів.
Брокерські фірми відкривають члени біржі, або вже існуюча брокерська фірма купує на біржі брокерське місце. Брокерська фірма створюється згідно законодавства тих країн, де вона реєструється. У більшості випадків це приватні фірми, партнерства, які за умови успішного ведення бізнесу перетворюються у корпорації (акціонерні товариства).
Брокерська фірма в Україні створюється, як правило, у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Наприклад, в Україні на фондовому ринку брокерську фірму мають право заснувати три сертифікованих торговця із статутним капіталом у розмірі не менше, ніж 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для здійснення комерційної діяльності – дилера, або не менше 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для здійснення комісійної діяльності – брокера.
Штат фірми призначається засновниками, ними ж визначається перелік біржових активів, з якими планується укладення біржових контрактів. Брокерські контори рекламують свою діяльність у ЗМІ, як правило, у діловій пресі, у мережі Internet. У таких рекламних повідомленнях описується ділова політика фірми, напрями діяльності, розміри операцій тощо.
Мережа брокерських фірм чи контор розміщується у містах з великою кількістю потенційних клієнтів. Кожна контора складається із штату підтримки та адміністрації. Саме тут проходить обробка вхідної інформації. Брокери, консультанти інформують своїх клієнтів про можливості купівлі та продажу товарів на біржі. Досвід роботи брокерських фірм в Україні свідчить про те, що лише ті з них є успішними, які орієнтуються на високий професіоналізм та ґрунтовне знання ринку.
Доходи брокерської фірми надходять у вигляді комісійних за укладені угоди та плати за надання консультаційних послуг. Розміри цих виплат, як правило, встановлюються загальними зборами членів біржі.
У ЗУ «Про товарну біржу» (1992р.) зазначається, що брокер – це фізична особа, обов'язки якої полягають у виконанні доручень членів біржі стосовно укладення біржових угод. Для успішної роботи на біржі брокер повинен:
- пройти процедуру акредитації на біржі, здати відповідні екзамени на предмет знання правил біржової торгівлі та ведення біржових торгів;
- досконало знати ринок даного біржового товару, постійно стежити за його кон’юнктурою;
- уміти працювати з клієнтами.
Брокер виконує такі функції:
- консультаційна робота;
- розміщення товарів у просторі та часі (дистрибуція);
- надання послуг щодо купівлі та продажу активів;
- хеджування цінових та курсових ризиків.
Брокери працюють з брокерською фірмою за контрактами.
Під час зустрічі з клієнтом брокер надає йому інформацію щодо цін на біржі, він же, як правило, радить, коли потрібно здійснювати ту чи іншу операцію. Під час торгівлі брокер підбирає конкретних продавців та покупців, тобто знаходить саме того покупця, якому цей товар є необхідним. Він надає клієнтові допомогу в управлінні фінансовими та товарними активами, даючи змогу через укладення ф'ючерсних та опціонних контрактів хеджувати цінові та курсові ризики. Крім цього, саме брокер через укладення строкових контрактів допомагає розмістити товар у просторі та часі.
Брокер покликаний допомогти своїм клієнтам. Його головною метою є розуміння цілей свого клієнта і пропонування послуг, які ці цілі задовольняють. Використовуючи брокерські послуги, клієнт біржі збільшує обсяг операцій без суттєвого зростання витрат, залучає висококваліфікованого торговельного посередника, який досконало знає ринок та його кон'юнктуру.
За свою роботу брокери отримують комісійні. Розмір цієї винагороди залежить від тієї вигоди, яку вони приносять клієнтові. У країнах ринкової економіки ця винагорода складає 24-25% від валового доходу за угодою. На міжнародних біржах розмір цієї винагороди визначається правилами біржової торгівлі і становить від 0,001 до 3% від суми угоди або визначену суму, наприклад, 25 доларів США за опціон тощо.
Дилер – це теж біржовий посередник. Головною відмінністю дилерів та брокерів є те, що дилер – це посередник у широкому розумінні цього слова, він приймає участь у процесі укладення угод безпосередньо (сам купує активи і сам їх продає), вкладаючи власний капітал, приймаючи на себе всі ризики.
Брокер – це посередник у вузькому розумінні цього слова, він лише зводить продавців і покупців, одержуючи за це винагороду у вигляді комісійних. Брокерська діяльність є основною у біржовій торгівлі. Для здійснення цієї діяльності брокер з клієнтом укладає договір на брокерське обслуговування. Брокер в угодах може виступати, як уже зазначалось, від власного імені – тоді він укладає з клієнтом договір комісії, або від імені клієнта – тоді він укладає договір доручення.
Джерела:
- Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
- Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
- Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
- Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
- Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
- Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
- Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
- Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.