Автоматизована система управління біржею

Автоматизована система управління біржею (АСУБ) призначена для централізованого збору, зберігання, обробки і представлення користувачам інформації, необхідної для функціонування центрального і регіональних відділень біржі і її брокерських контор, а також проведення одночасних торгів в різних відділеннях біржі.

Крім виконання біржових операцій АСУБ повинна забезпечувати проведення торгових операцій з небіржовими товарами. Користувачами системи є співробітники різних служб біржі і брокерських контор, акредитовані на біржі.

Відповідно до технології проведення торгових операцій на біржах автоматизації підлягають наступні процеси:

  • діяльність брокерських контор по обслуговуванню клієнтів і підготовці супровідних документів;
  • передача заявок від брокерських контор на біржу;
  • формування біржової відомості;
  • коректування біржових відомостей;
  • підготовка документів для реєстрації операцій;
  • використання електронних табло в ході торгів;
  • передача заявок між регіональними відділеннями біржі біржовим центром;
  • проведення аукціону в ході одночасних торгів;
  • узгодження умов пропозицій між брокерами-продавцями і брокерами-покупцями;
  • підготовка і розповсюдження довільної текстової інформації (листів, документів, повідомлень і т.п.) між відділеннями біржі, біржею і брокерськими конторами;
  • внутрішньобіржова діяльність, що включає створення автоматизованих робочих місць різних служб біржі (керівництва, котирувального комітету, маклерської служби і т.п.).

Засоби автоматизації значно спрощують роботу біржі, підвищують її оперативність, дозволяють збільшити оборот біржових товарів, число обслуговуваних брокерських контор і т.п. В процесі зростання об'ємів торгівлі, відкриття регіональних відділень і збільшення кількості клієнтів біржі стає неможливим проведення багатьох операцій без застосування засобів автоматизації. В той же час за наявності могутньої обчислювальної бази і стійких каналів зв'язку представляється можливим у міру розвитку біржі організовувати якісно нову технологію проведення торгових операцій, при якій брокери, минувши всі служби біржі, окрім контролюючої безпосередньо з своїх АРМ, вводять заявки в базу даних, знаходять контрагентів, зв'язуються з ними, коректують свої пропозиції і укладають угоди, тобто організовується «електронна біржа».

Структура АСУ біржею. Автоматизована система управління біржею є комплексом технічних і програмних засобів, що діють у складі глобальної розподіленої обчислювальної мережі.

Регіональна автоматизована система управління біржею (РАСУБ) призначена для автоматизації проведення торгових операцій в рамках регіону.

До складу центральною АСУБ (ЦАСУБ) складовою частиною входить РАСУБ, обслуговуюча даний регіон, а також додаткові засоби, що забезпечують централізовану взаємодію між регіонами і проведення одночасних торгів. РАСУБ є підсистемою, призначеною для обслуговування власне біржі і підключені до неї видалені підсистеми, орієнтовані на обслуговування брокерських контор, а саме АРМ брокерів.

Центральна ЕОМ призначена для збору і зберігання основних інформаційних масивів, організації взаємодії між АРМ служб, зв'язки з іншими регіональними відділеннями і біржовим центром. В рамках підсистеми повинна бути передбачена можливість відображення інформації на електронному табло або інший пристрій колективної візуалізації. На кожній ПЕВМ підсистеми може бути реалізовано одне або декілька робочих місць, що функціонують в різний час.

Зв'язок з АРМ брокерів даного регіону і регіональною (центральної) інформаційною біржовою системою може здійснюватися через центральну і (або) інші ЕОМ, що входять до складу локальної обчислювальної мережі.

АСУБ складається з 3 основних підсистем, кожна з яких може функціонувати автономно або у складі загальної обчислювальної мережі:

  • підсистема зв'язку регіонів і проведення одночасних торгів;
  • підсистема обслуговування власне біржі;
  • АРМ брокера.

Підсистеми повинні бути побудовані так, щоб забезпечити поетапне введення їх в експлуатацію. Для цього необхідно передбачити наступні можливості кожної підсистеми:

  • функціонування незалежно від роботи інших підсистем а автономному режимі;
  • включення засобів зв'язку з іншими підсистемами, не порушуючи структури власної підсистеми і не перепрограмовуючи її;
  • підсистема повинна бути відкритою для розширення її функціональних можливостей, збільшення потоків інформації і підключення нових користувачів.

Підсистема зв'язки регіонів і проведення одночасних торгів, складаючи єдине ціле, по функціональному складу може бути розділена дві компоненти.

Компоненту зв'язку регіонів не пред'являє жорстких вимог до тимчасових характеристик і забезпечує виконання наступних функцій:

  • передачу заявок на купівлю (продаж) з регіональних АСУБ в центральну АСУБ;
  • накопичення інформації по заявках регіональних відділень і складання зведеної біржової відомості в центральній АСУБ;
  • розсилку зведеної біржової відомості з ЦАСУБ в РАСУБ;
  • підбір в ЦАСУБ відповідних варіантів по попиту-пропозиції (на основі накопичуваних в банку даних біржового центру заявок регіональних відділень) і розсилку відповідей;
  • реєстрацію операцій в центральній АСУБ;
  • підготовку і передачу довільної текстової інформації (листів, документів, факскарт і т.д.) між різними РАСУБ, а також між регіональними і центральної АСУБ;
  • накопичення і обробку в ЦАСУБ статистичній інформації про результати торгів, що проводяться, і роботу регіональних відділень.

Джерела:

  1. Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
  2. Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
  3. Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
  4. Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
  5. Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
  6. Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
  7. Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
  8. Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.