Порядок укладення біржових угод

Біржові операції з конкретним активом укладаються в окремих операційних залах або в одному залі, розбитому на окремі спеціалізовані секції, в яких відбувається укладення угод на певні активи. Наприклад, у Чиказькій торговельній палаті в операційній залі є чотири секції: сільськогосподарська сировина (пшениця, овес, кукурудза та ін.), державні довгострокові облігації, фондові індекси, казначейські зобов'язання США.

В загальному випадку операційні зали повинні задовольняти такі умови:

  • бути достатньо великими, в них повинні вільно розміщуватися всі брокери, їх помічники і службовці біржі;
  • торгівля в одній секції не повинна заважати торгівлі в інших секціях;
  • інформація про укладені та заявлені до купівлі-продажу контракти повинна бути доступною для всіх бажаючих учасників біржової торгівлі.

Для швидкого укладення угод торговельні секції діляться на торговельні місця – «ями», або піти. На американських біржах піт має форму восьмикутної піднятої платформи зі сходинками, що спускаються до її середини на рівень підлоги біржової зали. На європейських біржах торговельні місця називають рингом або кільцем, навколо якого розташовуються учасники. На більшості бірж вони мають вигляд амфітеатру, що дає можливість маклерові, який веде торги, бачити всіх учасників, створювати однакові умови для них.

У кільці або поблизу нього розташовані робочі місця службовців біржі, які реєструють укладені угоди та вводять цю інформацію у комп'ютерну базу даних. Далі ця інформація поступає на табло у піті та у вигляді біжучої стрічки на інформаційне табло біржі, яке розташоване у такому місці, яке дає змогу бачити його всім присутнім на біржі. Українські біржі, як правило, мають операційні зали, де брокери сидять перед старшим брокером, який веде торги. Торговельні сесії мають певні часові межі, торгівля різними активами ведеться по черзі.

Вздовж периметра біржової зали розміщуються робочі місця членів біржі або акредитованих брокерів. Ці місця оснащені засобами сучасного зв'язку. Там чергують клерки – помічники брокерів, які підтримують зв'язок с основним офісом брокерської фірми. Поряд із залом розміщені відділи біржі, представники яких також присутні у залі під час торгів, виконуючи свої функції.

На інформаційному табло вміщується така інформація:

  • ціна відкриття торгівлі;
  • максимальна ціна дня;
  • мінімальна ціна дня;
  • максимальна і мінімальна ціни за період торгівлі;
  • контрактом та ін.

Початок і закінчення торговельної біржової сесії розпочинається і закінчується дзвінками. Розклад торгівлі конкретними активами на міжнародних біржах складають таким чином, щоб на момент їх початку або закінчення розпочиналася торгівля ним на іншій міжнародній біржі. Так пов'язані між собою біржі Нью-Йорку та Лондона – торгівля у США розпочинається після її завершення у Великобританії.

Торги, як правило, проводять двічі на день. Розрізняють ранкову та вечірню сесії. Самі сесії тривають 30-40 хвилин, перерва між ними – 5-10 хвилин.

На сучасних біржах існує три методи ведення біржових торгів:

  • публічний подвійний аукціон за допомогою жестів та голосу;
  • торгівля пошепки (характерна для бірж Японії, Південно-Східної Азії);
  • електронна торгівля.

Подвійний аукціон передбачає, що продавці та покупці у будь-який момент часу можуть мінятися місцями. При збігові цін пропозицій продавців із цінами покупців укладається біржова угода. Саме подвійний аукціон найточніше відображає співвідношення попиту та пропозиції. Електронна торгівля також в основному будується на цьому методі. Пропозиції продавців та покупців вигукуються ними одночасно. Для зручності ведення торгівлі біржами встановлюються мінімальні розміри зміни цін, вони називаються тіками.

Торгівля передбачає поступове наближення цін продавців до цін покупців. Якщо два покупці або продавці називають однакову ціну, то пріоритет отримує той, хто першим її вигукнув. Після укладення угоди брокери у ямі повинні вписати інформацію у бланк наказу.

Як уже зазначалось, члени біржі, у тому числі і в Україні, мають право укладати угоди і одержувати за це винагороду. Але основна частина угод на біржі укладається брокерами, які працюють в інтересах (від імені) клієнтів. Отримавши наказ від клієнта, брокер намагається виконати його у біржовому кільці.

Для цього йому необхідно не лише викрикнути своє замовлення, але й підтвердити його за допомогою системи типових жестів біржовиків. Правилами біржової торгівлі передбачається, що персонал повинен носити спеціальну уніформу. Одягом для брокера у піті є просторий жакет, на якому написана назва компанії або її реклама. Повні та асоційовані члени біржі повинні носити значки різного кольору, які дають змогу легко відшукати того, хто має конкретні права на даній біржі.

В наш час в умовах вибухового розвитку комп'ютерних технологій та глобальних мереж, наявність біржового приміщення поступово втрачає свою актуальність, оскільки на зміну звичайній біржі приходять віртуальні комп'ютерні біржі. Однак економічної суті від цього біржа не втрачає.

Концентрація попиту та пропозиції у цьому випадку відбувається у глобальному масштабі, причому тривалість біржової сесії складає 24 години на добу. Сьогодні та в значний період у третьому тисячолітті основну роль відіграватимуть біржі, на яких присутність професійних торговців є обов'язковою, хоча конкуренція між біржами та бурхливий розвиток он-лайнових торговельних систем сприяють прискореному переходу від «голосових» торгів до електронних.

Джерела:

  1. Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
  2. Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
  3. Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
  4. Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
  5. Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
  6. Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
  7. Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
  8. Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.