Сутність, основні риси і класифікація біржових угод

Біржова угода – це угода про взаємну передачу прав і обов’язків у відношенні біржового товару, допущеного до обороту на біржі, що знаходить відображення в біржовому договорі (контракті), укладеному учасниками біржової торгівлі в ході біржових торгів. З юридичної точки зору біржова угода – це дія, спрямована на встановлення, зміну чи припинення громадських прав і обов’язків. Правова сторона стосується також прав і обов’язків учасників (контрагентів) таких угод. Економічна сторона показує мету укладення біржових угод – задоволення конкретних потреб, вкладення грошей, реалізація продукції й одержання прибутку, спекуляція тощо.

Для біржових угод характерні такі риси:

• біржова угода – це договір про купівлю-продаж біржового активу або з негайним постачанням, або з постачанням в майбутньому до визначеного терміну;
• учасники біржових угод є учасниками біржових торгів;
• порядок укладення угоди відповідає законодавству про біржову торгівлю, а також правилам торгівлі конкретної біржі;
• біржа є гарантом виконання угод, зареєстрованих на її торгах;
• біржові угоди не можуть здійснюватися від імені і за рахунок біржі. Укладення угод – це функція учасників біржових торгів, звичайно членів біржі і брокерів, які виступають у ролі професійних посередників;
• біржа вправі застосувати санкції до учасників біржової торгівлі, які здійснюють небіржові угоди;
• виконання угод здійснюється поза біржами.

Кожна біржа розробляє свої правила, що регулюють відносини між контрагентами з приводу підготовки, укладення та здійснення угоди, розрахунків за угодами, відповідальності за виконання угод тощо. Ці правила, які мають законодавчий характер, є своєрідною боротьбою проти торгової несумлінності.

Підготовка до укладення угоди ведеться поза біржею, а її здійснення проводиться в процесі проведення біржових торгів. Підставою для укладення угоди є усна згода брокера, яка висловлена ним у процесі гласно проведених торгів і зафіксована маклером, що веде торги.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. При укладенні угоди сторони узгоджують між собою її зміст, а саме:

• найменування товару;
• кількість товару;
• його якість;
• ціну і форму оплати за товар;
• місцезнаходження (пункт) доставки товару;
• термін виконання угоди і умови поставки.

Біржові угоди класифікуються за такими ознаками:

1. залежно від способу укладення угоди:
   • затверджені угоди;
   • незатверджені угоди.

Затверджені угоди – це ті, що викладені на письмі, комп’ютерні (електронні) і угоди, що мають взаємне узгодження умов угоди.

Незатверджені угоди – це угоди, що здійснюються усно по телефону, які вимагають додаткового узгодження умов угоди і розрахунків по них;

• залежно від способу здійснення угоди:
  • угоди, укладені прямо;
  • угоди, укладені через посередника.

Якщо угода укладається без посередника, то взаємини базуються безпосередньо між продавцем і покупцем.

Такі угоди мають місце на стихійному («вуличному») ринку, на організованому ринку, коли укладаються між дилерами, та при позабіржовому комп’ютерному торгові. Угоди за участю посередників можуть мати більш складну схему. Але більш типовою для біржі є схема зв’язку брокерів і дилерів, тобто система подвійного посередництва;

• залежно від організації укладення угод:
  • біржові угоди;
  • позабіржові угоди.

Біржові і позабіржові угоди можуть бути як такими, що підлягають негайному виконанню, так і строковими.

Маючи загальні риси, угоди на кожній біржі мають свої особливості. Розглянемо їх більш детально.

Джерела:

1. Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
2. Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
3. Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
4. Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
5. Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
6. Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
7. Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
8. Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.