Біржові угоди. Загальні положення
Біржова угода – це угода про взаємну передачу прав і обов’язків у відношенні біржового товару, допущеного до обороту на біржі, що знаходить відображення в біржовому договорі (контракті), укладеному учасниками біржової торгівлі в ході біржових торгів. Економічна сторона угоди – це задоволення конкретних потреб, вкладення грошей, реалізація продукції й одержання прибутку, спекуляція тощо.
Кожна біржа розробляє свої правила, що регулюють відносини між контрагентами з приводу підготовки, укладення та здійснення угод. Ці правила, які мають законодавчий характер, є своєрідною боротьбою проти торгової несумлінності.
Підготовка до укладення угоди ведеться поза біржею, а її здійснення проводиться в процесі проведення біржових торгів. Підставою для укладення угоди є усна згода брокера, яка висловлена ним у процесі гласно проведених торгів і зафіксована маклером, що веде торги.
Біржові угоди класифікуються за такими ознаками: залежно від способу укладення угоди (затверджені і незатверджені); залежно від способу здійснення угоди (укладені прямо і укладені через посередника); залежно від організації укладення угод (біржові і позабіржові).
На товарній біржі угоди поділяються на дві групи: з реальним товаром і без реального товару (ф’ючерсні та опціонні). Угоди з реальним товаром поділяються на угоди з негайним терміном постачання і форвардні. Форвардні (строкові) угоди поділяються на: угоди з заставою (на продаж і на купівлю), з премією (прості, подвійні, складні, кратні) та угоди з умовою.
На фондовій біржі здійснюються угоди касові (продаж позичених цінних паперів і купівля з частковою оплатою позиченими коштами) і строкові. За механізмом укладення розрізняють угоди тверді (обов’язкові для виконання), ф’ючерсні та опціонні (угоди з похідними цінними паперами).
Угоди на валютній біржі поділяються на касові (угоди «спот») і строкові (угоди «форвард»). Строкові валютні угоди – це угоди, термін виконання яких не збігається з терміном їх укладення. Вони мають два види: прості строкові угоди і угоди «своп». Останні угоди являють собою комбінацію купівлі та продажу однієї і тієї ж валюти.
Джерела:
- Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
- Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
- Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
- Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
- Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
- Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
- Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
- Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.