Сутність ф’ючерсної торгівлі і ф’ючерсного контракту

Ф’ючерсна торгівля – це торгівля на біржі біржовим товаром за допомогою ф’ючерсних контрактів. Об’єктами ф’ючерсної торгівлі є обмежена кількість стандартизованих за кількісними та якісними показниками товарів. До них належать близько 50 видів, однак вони становлять понад третину міжнародного товарообігу.

Цілі ф’ючерсної торгівлі треба розглядати з позиції біржі і з погляду господарства в цілому. З позиції біржі метою ф’ючерсної торгівлі є одержання доходів у розмірах, необхідних для існування в ринковому середовищі. З погляду ринкового господарства метою ф’ючерсної торгівлі є задоволення інтересів широких кіл підприємців у страхуванні можливих змін цін на ринку реального товару, у їхньому прогнозуванні на найбільш важливі сировинні і паливні товари, а в кінцевому рахунку – одержання прибутку від біржової торгівлі. Отже, основною метою ф’ючерсної торгівлі є не купівля-продаж товару. Головне її призначення – нейтралізація (страхування) цінових ризиків. Ф’ючерсний ринок породжує людей, готових ризикувати. Це біржові ділки, які, ризикуючи, можуть отримати значну вигоду, якщо їх прогнози про майбутні коливання цін були правильними.

Учасниками ф’ючерсного ринку є потужні трейдери або фінансові інституції (торговці – дилери, що купують і продають ф’ючерсні контракти з метою отримання доходу для власних потреб), брокери (виконують замовлення клієнтів на купівлю-продаж контрактів) та арбітражери (спекулянти, що купують або продають контракти з метою отримання доходу від різниці у цінах).

Ф’ючерсний контракт – це стандартний біржовий строковий договір на постачання біржового активу в зазначений у договорі термін за ціною, яка визначається під час укладення угоди.

Ф’ючерсний контракт стандартизовано за всіма параметрами (вид товару, споживча вартість, розміри партії, умови і термін постачання, форма оплати тощо), крім ціни зазначеного у контракті товару, яка визначається в процесі біржових торгів.

Торгівля відбувається на відділеному майданчику біржової зали, де біржовики зустрічаються, щоб виконати замовлення своїх клієнтів. Ф’ючерсні ціни визначаються в конкурентній боротьбі, за допомогою голосу та жестів (рукою).

Система аукціону дозволяє визначити ціну за допомогою вільної конкуренції. Ця система зберігається до сьогодні і за умови проведення комп’ютерних торгів.

Збільшення кількості покупців призводить до їх конкуренції і підвищення цін, збільшення продавців – до спаду цін. Дистанція між цінами пропозиції покупців та продавців називається спредом, вона зменшується завдяки конкуренції.

Ф’ючерсні контракти укладаються на певні товари та фінансові інструменти. Одні з них дуже популярні, інші – ні.

Успіху на ф’ючерсному ринку досягає лише контракт, який має такі характеристики:

  • високі обсяги попиту та пропозиції;
  • товар в основі контракту є однорідним, масовим, придатним до стандартизації;
  • ціна на товар утворюється вільно, без впливу держави та монополій;
  • ціни коливаються – за інших умов учасники ринку не матимуть стимулу для здійснення операцій;
  • ф’ючерсний контракт викликає зацікавленість біржових посередників.

Кожен контракт має дві сторони: покупця і продавця. Покупець ф’ючерсного контракту називається стороною, яка займає довгу, продавець – коротку позиції. Протягом строку дії контракту ціна на нього змінюється залежно від кон’юнктури ринку. При спаді цін виграють продавці, при зростанні – покупці.

Ф’ючерсний контракт є знеособленим документом. Сторонами у ньому виступають не продавець і покупець, а продавець і розрахункова палата або покупець і розрахункова палата біржі. Це дозволяє продавцю і покупцю діяти незалежно один від одного, тобто ліквідувати свої зобов’язання за раніше оформленим контрактом шляхом здійснення зворотної угоди.

Коло об’єктів ф’ючерсної торгівлі дуже широке. Оскільки торгівля ф’ючерсними контрактами – це лише біржова операція з біржовими договорами, а не із самими товарами, то їхньою основою може бути не тільки товар як деяке матеріальне благо, а взагалі будь-який об’єкт торгівлі, наприклад, валюта, цінні папери тощо.

Відмінними рисами ф’ючерсного контракту є:

  • біржовий характер, тобто це договір, який розробляється на даній біржі і який обертається тільки на ній;
  • стандартизація за всіма параметрами, крім ціни;
  • повна гарантія з боку біржі того, що всі зобов’язання, передбачені даним контрактом, будуть виконані;
  • наявність особливого механізму дострокового припинення зобов’язань за контрактом будь-якої зі сторін.

Стандартизація ф’ючерсного контракту дозволяє:

  • значно прискорити процес укладення угоди;
  • збільшити кількість угод, що укладаються;
  • залучити до біржової торгівлі кола осіб і організацій, які не мають самого біржового активу;
  • користуватись типовими контрактами без їх оформлення.

В результаті стандартизації торгівля ф’ючерсними контрактами зводиться до торгівлі цілим числом контрактів, а не є торгівлею якимись кількостями біржового активу. Якщо, наприклад, необхідно продати 30 000 дол., то це означає, що треба продати три стандартних десятитисячних контракти.

Біржова торгівля кількостями активу, не кратними відносно встановленої його стандартної партії, неможлива (наприклад, продати 37 000 дол.).

Гарантованість ф’ючерсного контракту досягається, по-перше, наявністю великого страхового (резервного) фонду коштів, а по-друге – прийняттям біржею (розрахунковою палатою біржі) на себе зобов’язань бути продавцем для всіх покупців контрактів і бути покупцем для всіх продавців контрактів. Інакше кажучи, кожен ф’ючерсний контракт між продавцем і покупцем ніби перетворюється в два контракти між біржею (розрахунковою палатою) і покупцем та між біржею (розрахунковою палатою) і продавцем.

Термін дії будь-якого ф’ючерсного контракту є обмеженим (наприклад, три місяці). Відповідно до цього за контрактом відомо, коли настає останній день торгівлі цим контрактом. Слідом за останнім днем торгівлі настає день (дні) виконання цього контракту, тобто постачання активу й остаточні грошові розрахунки за ним.

Ф’ючерсний контракт – це завжди контракт на різницю в цінах, а не на купівлю-продаж біржового активу. Торгівля на ф’ючерсній біржі у порівнянні з біржею реального товару має фіктивний характер, оскільки лише 1-2 відсотки угод завершуються постачанням товару. Як уже зазначалось, угоди на ф’ючерсній біржі укладаються як на товар, так і на валюту, індекси акцій, процентні ставки і т.д. Основними товарами, за якими укладаються угоди на ф’ючерсних біржах, є: зернові, олії, олійні насіння, нафта і нафтопродукти, дорогоцінні і кольорові метали, бавовна, цукор, кава, какао-боби, жива худоба.

Джерела:

  1. Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
  2. Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
  3. Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
  4. Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
  5. Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
  6. Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
  7. Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
  8. Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.