Торгівля опціонами
Опціон – це стандартний біржовий договір, який надає право купити чи продати визначений біржовий актив (товар, цінні папери, ф’ючерсний контракт) на особливих умовах в обмін на сплату винагороди – премії. Як відомо, ф’ючерсні і форвардні контракти є обов’язковими для виконання обома сторонами. Тому можна сказати, що опціон – це ф’ючерсний або форвардний контракт, який одна зі сторін може перервати до вказаного терміну за власною ініціативою. Стороною, що має таке право, є покупець опціону. Для продавця опціону він є обов’язковим для виконання.
Опціони можуть укладатися на будь-які ринкові активи – сировину, цінні папери, валюту та ф’ючерсні контракти. Умови укладання опціонів на біржі є стандартизованими за всіма параметрами, крім ціни опціону. Біржові опціони продаються і купуються на біржах, ґрунтуючись на тих же правилах і механізмах, які існують для ф’ючерсних контрактів.
Розрізняють три види опціонів:
- опціон з правом купити (опціон «кол»);
- опціон з правом продати (опціон «пут»);
- подвійні опціони (опціон «кол» і «пут»).
Опціон на купівлю – опціон «кол» - дає його покупцеві право, але не зобов’язання, купити, наприклад, ф’ючерсні контракти за відповідною ціною протягом терміну дії опціону.
Опціон на продаж – опціон «пут» - дає його покупцеві право продати ф’ючерсні контракти за відповідною ціною протягом терміну дії опціону.
Подвійний опціон – «кол» і «пут» - це комбінація опціонів на купівлю та продаж. Він дозволяє покупцеві або купити, або продати за погодженою ціною. Використовується при невизначеності кон’юнктури ринку.
Опціон має чітко визначені термін існування і дату закінчення. Термін дії опціону чітко фіксується (наприклад, 3, 6, 9 місяців тощо). Стандартизація найосновнішого активу, типу опціону (їх два: на купівлю та на продаж), кінцевого терміну дії, кількості дозволяє опціонові існувати самостійно. Він стає обмінним, може вільно переходити з рук в руки.
Особа, яка купує опціон, є власником опціону. Особа, що продає опціон, називається продавцем, або емітентом опціону, або особою, що виписує опціон.
За терміном виконання опціон може бути двох типів:
- американський, котрий може бути виконаний у будь-який момент до закінчення терміну його дії;
- європейський, котрий може бути виконаний тільки на дату закінчення терміну його дії.
За видом біржового активу, що лежить в основі опціону, їх поділяють на:
- товарні, основою яких є будь-який товар (пшениця, метал, нафтопродукти). Такі опціони ще називають дилерськими;
- фондові, основою яких є акції, облігації, індекси тощо;
- валютні, в основі яких лежить купівля-продаж валюти;
- ф’ючерсні, тобто опціони на купівлю-продаж ф’ючерсних контрактів.
Ціною опціону є премія, яку покупець опціону сплачує його продавцю за своє право вибору: виконати опціон, якщо це вигідно, чи відмовитися від його виконання, якщо це принесе покупцю збиток. Ціна виконання (страйкова ціна) опціону – це ціна, за якою опціонний контракт надає право купити чи продати відповідний актив.
Основними перевагами опціонів є:
- висока рентабельність операцій з опціонами. Сплативши порівняно невелику премію за опціон, у сприятливому випадку можна одержати прибуток, який у багато разів перевищує розмір премії;
- мінімізація ризику для покупця опціону (ризик не перевищує величини премії) при можливому одержанні теоретично необмеженого прибутку;
- опціон надає його покупцю різноманітний набір стратегій: купувати і продавати опціони з різними цінами виконання і термінами постачання в усіляких комбінаціях; працювати одночасно на різних опціонних ринках; працювати на опціонних і ф’ючерсних ринках і т.д.;
- можливість здійснювати операції з біржовими опціонами так само, як і з ф’ючерсними контрактами.
Практика ринку опціонів знає багато опціонних стратегій, серед яких є як прості, так і складні (вертикальні, горизонтальні, конверсійні та ін.) ринкові стратегії. Суть простої операції полягає в тому, що покупець опціону, сплативши продавцю премію у грошовій формі, одержує право, але не зобов’язання, купити (у разі опціону «кол») чи продати (у разі опціону «пут») фіксовану кількість відповідних базових активів у термін і за ціною, зафіксованими в момент укладання угоди. Продавець опціону зобов’язується продати чи купити фіксовану кількість відповідних активів за ціною виконання, якщо покупець виявить бажання реалізувати своє право на купівлю-продаж базового активу.
Серед професіоналів фондового ринку досить поширеними і привабливими є комбінації з опціонами, які створюють нові ознаки й можливості. Однією з них є так звана стелажна угода – комбінація опціонів «кол» і «пут» на ті самі акції і з тією самою ціною виконання та однаковими датами закінчення контрактів. У цьому випадку продавець робить ставку на відносну стабільність, на мінімальне коливання курсу. Покупець робить ставку на його суттєву зміну, причім йому байдуже – підвищиться ціна чи, навпаки, знизиться: аби тільки вона змінилася і що більше, то ліпше. Виконується один з двох опціонів – або «кол», або «пут» (незалежно від рівня ціни).