Основні види бірж, їх характеристики

Вивченню особливостей роботи бірж, їх структури, складу, рівнів управління допомагає їх класифікація, тобто об’єднувати у визначені групи відповідно до вибраної ознаки класифікації.

Класифікація бірж за специфікою ознак:

    1. За видами біржових товарів:
      • фондові;
      • товарні;
      • валютні;
      • змішані.
    2. За роллю держави в організації біржі (принцип організації):
      • публічно-правові (державні);
      • приватно-правові (приватні);
      • змішані;
      • акціонерно-пайові.
    3. За легитимністю учасників біржових торгів:
      • відкриті;
      • закриті;
      • змішані.
    4. За рівнем спеціалізації:
      • універсальні;
      • спеціалізовані;
      • змішані.
    5. За характером товару та видом укладених угод:
      • реальні;
      • фьючерсні;
      • спотові;
      • опціонні;
      • форвардні;
      • змішані.
    6. За специфікою участі в торгах і взаємовідносин з покупцями і продавцями:
      • акціонерно-пайові;
      • брокерські;
      • обонементні;
      • комісійні;
      • разового обслуговування;
      • змішані.
    7. За місцем та географією торгівлі:
      • міжнародні;
      • національні.
    8. За сферою діяльності:
      • центральні;
      • міжрегіональні;
      • регіональні (локальні).

У світовій практиці залежно від виду біржового товару розрізняють товарні (товарно-сировинні), фондові, валютні біржі. В Україні товарну біржу розглядають як організацію з правами юридичної особи, яка фрмує гуртовий ринок внаслідок організації і регулювання біржової торгівлі, що здійснюються у формі біржових торгів, які проводяться у визначеному місці у визначений час за встановленими нею правилами.

Створення акціонерних товариств, ріст випуску підприємствами акцій, використання державою цінних паперів довготермінового інвестування і фінансування державних програм приводять до появи й інтенсивного розширення ринку цінних паперів. У ході розвитку і формування ринку цінних паперів виникає необхідність у створенні спеціальних органів, головними функціями яких будуть організація торгів, контроль і регулювання обороту цінних паперів і пуху майна тощо. Такими органами є фондові біржі, існування яких зумовлене світовою практикою функціонування фінансових ринків.

Фондові біржі мають громістку, затратну і неефективну ієрархічну вертикальну систему галузевого перерозподілу фінансових ресурсів. Тому фінансова біржа представляє собою постійно діючий ринок цінних паперів. Вона створює можливості для мобілізації фінансових ресурсів і їх використання при довготерміновому інвестуванню виробництва, державних програм.

Для організації і обслуговування ринку іноземної валюти створюють спеціальні валютні біржі, які в силу своєї специфіки і значення на сучасному етапі найбільш жорстко контролюються державою на відміну від інших видів бірж.

Світовий досвід показує, що торгівля валютою об’єднується з торгівлею цінними паперами і проводиться на фондових біржах.

За принципом організації (ролі держави у створенні біржі) за кордоном розрізняють три види бірж:

  • публічно-правові (державні біржі);
  • приватно правові (приватні біржі);
  • змішані (акціонерно-пайові).

Біржі, які мають публічно правовий характер, контролюються державою і створюються на основі Закону про біржі. Членам такої біржі може стати будь-який підприємець даного регіону, занесений у торговий реєстр і який має визначений розмір обороту. Такі біржі поширені у Європі.

Біржі, які мають приватно правовий характер, характерні для Англії і США. На ці біржі відкритий доступ лише вузькому колу осіб, які входять у біржову корпорацію. Кількість членів таких бірж обмежена. Біржі такого виду є пайовими товариствами. Їх статутний капітал ділиться на визначену кількість паїв. Кожен член біржі повинен володіти хоча б одним паєм, який дає йому право вкладати угоди в приміщенні біржі.

Змішані біржі також характерні для Європи. Найбільш поширені вони серед фондових бірж . Для таких бірж властивим є тє, що в руках держави знаходиться частина акцій біржі, що дає їй право направляти в органи управління представників виконавчої влади і таким чином контролювати діяльність біржі.

За легітимністю участі відвідувачів у торгах, біржі можуть бути закритими, відкритими і змішаними.

У торгах на закритих біржах беруть участь її члени, які виконують роль біржових посередників, тому доступ безпосередніх покупців і продавців у біржовий зал закритий. Сучасні біржі за кордоном в основному є закритими, оскільки біржова торгівля пов’язана з високим ризиком і вимагає високої професійності.

Відкриті біржі бувають двох типів:

  • Чиста („ідеальна”) відкрита біржа, на якій контрагенти не зобов’язані користуватися послугами посередників. Її може і не бути, оскільки на таких біржах забезпечується вільний доступ у біржове коло продавців і покупців, тобто воно характеризується прямими зв’язками виробників і споживачів;
  • Відкрита біржа змішаного типу на якій безпосередньо з продавцями і покупцями угоди можуть укладати дві групи посередник:
    • брокери, які працюють від імені і за рахунок клієнта;
    • дилери, які здійснюють операції на біржі від свого імені і за свій рахунок.

Рівень відкритості біржі безпосередньо пов’язаний з її торговельною стратегією.

За рівнем спеціалізації біржі поділяються на універсальні (загального типу) і спеціалізовані. На універсальних біржах ведуться торги за широким колом різноманітних товарів. Спеціалізовані біржі мають товарну спеціалізацію або спеціалізацію за групами товарів. Серед них виділяють біржі широкого профілю і вузькоспеціалізовану.

Перевагами спеціалізованих бірж є: зниження витрат торгівлі; послаблення впливу монопольних виробників; виявлення ціни, на яку можуть орієнтуватися продавці і покупці, кваліфікована обробка біржового стандарту, а в подальшому – ф’ючерсного контракту на продукт спеціалізованої біржі.

За характером товару та видам угод, які укладає біржа, світова практика розрізняє наступні види бірж: біржі реального товару; ф’ючерсні; опціонні; змішані.

Біржі реального товару є характерною для початкового етапу біржової торгівлі їй притаманний регулярність відновлення торгу, прив’язаність торгівлі до визначеного місця і підпорядкованість встановленим правилам. На біржах реального товару укладання угод здійснюється за відсутності товару як такого на основі його описової характеристики.

За рахунок розширення біржової торгівлі створюються біржі нового типу-ф’ючерсні. Основними ознаками ф’ючерсної торгівлі є:

  • фіктивний характер угод;
  • зв’язок з ринком реального товару через страхування (хеджування), а не через поставку товару;
  • завчасно строго визначена і уніфікована споживча вартість товарів;
  • повна уніфікація поставки товарів.

Опціонні біржі використовуються для підсилення страхування учасників біржової торгівлі, оскільки вони дають можливість для покупців опціонів обмежити можливості отримання збитків при укладанні біржових операцій.

Залежно від місця і ролі бірж у світовій торгівлі, виконуваних функцій і орієнтації на ринок їх прийнято поділяти на міжнародні і національні.

Міжнародні біржі є видом постійно діючого гуртового ринку, який охоплює декілька держав, на якому здійснюються угоди купівлі-продажу на визначені біржові товари.

У роботі таких бірж можуть брати участь представники ділових кіл різних країн. Характерними особливостями міжнародних бірж є забезпечення вільного перерахунку прибутку, одержаного з біржових операцій, а також укладання спекулятивних угод, які дають можливість одержання прибутку за рахунок різниці котирувальних цін на біржах різних країн. Міжнародні біржі поділяються на товарні, фондові і валютні.

Міжнародні товарні біржі в основному, зосереджені в трьох країнах: Англії, США, Японії.

До міжнародних фондових бірж належать Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська фондові біржі.

Національні біржі діють у межах однієї окремо взятої держави, враховуючи особливості розвитку виробництва, обігу і споживання товарів, характерні для даної країни.

Залежно від сфери діяльності біржі в нашій країні можна умовно поділити на центральні (столичні), міжрегіональні і регіональні (локальні).

Джерела:

  1. Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
  2. Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
  3. Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
  4. Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
  5. Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
  6. Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
  7. Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
  8. Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.