Особливості біржової мови жестів та жаргону

У процесі формування правил ведення біржових торгів і правил поведінки на них сформувалась також особлива мова – біржова мова жестів.

Біржові жести – це система умовних знаків (сигналів), поширених у біржовій практиці. Суть їх полягає у змінені положень долонь і пальців брокера, торканні підборіддя і лоба. щоб у такий спосіб позначити їх вигляд, ціну та кількість товару, призначеного для купівлі-продажу. Є жести, характерні для окремих бірж, але є й універсальні, загальновживані.

Перш за все, на біржі неможливо обійтись без цифр, адже необхідно назвати ціну і кількість товару. Будь-яку цифру можна показати за допомогою п'яти пальців.

Цифрі від одного до п'яти позначають за допомогою пальців, піднятих вертикально, а від шести до дев'яти - витягнутих горизонтальне, десятки – торканням пальців лоба, а сотні – торканням лоба кулаком.

Як вже відмічалось, біржова торгівля відбувається у формі публічних торгів за принципом: останній, хто позитивно відповідає на пропозицію, вважається стороною догоди. Маклер виголошує пропозицію відповідно до списку номера брокерської контори, що внесла заявку. У цей годину брокер, чию пропозицію було виголошено, піднімає вгору праву руку.

Якщо він цього не зробить, товар знімається з торгів, а брокер платити штраф "за нез'явлення на торги".

Потім маклер тричі з невеликими паузами повторює названу ним торбу.

Відповідно брокер в цю годину повинний або знижувати ціну (якщо він покупець), або піднімати (якщо він продавець). Для нього брокер-покупець повинний піднімати вгору ліву руку і, повернувши до собі долоню, показати свою ціну. Брокер-покупець піднімає праву руку. Лодонею від собі і показує пальцями свою ціну. Після кожної зміни пропозиції маклер починає трьохразове повторення нової запропонованої ціни. Останній брокер, який позитивно відповів на пропозицію, вважається стороною догоди. У цьому випадку він знову піднімає ліву руку відкрито, направленою до собі долонею і голосно, щоб було чути маклеру, називає номер своєї брокерської контори.

Часто на біржах під годину торгів брокери в основному викрикують свою інформацію. Наприклад, якщо маклер прочитавши позицію, представлену брокером, а на неї ніхто не відреагував, тоді брокері може знизити ціну. Для цього він викрикує, наприклад, "знижую на 200". Якщо знову немає бажаючих, тоді брокер-продавець робить маклеру знак знизити ціну ще разів.

Якщо ціна зафіксована, тоді брокер показує зігнутою в лікті горизонтально розміщеною рукою долонею вниз. Брокер також може підняти ціну. Це робиться підняттям великого пальця вгору.

Крім жестів на біржі є і спеціальній жаргон, використовуючи який одним словом можна описати доволі складний стан ринку, догоди, охарактеризувати брокерів, дилерів, джобберів, грейдерів.

Особливе місце в біржовому жаргоні відводиться термінам, які характеризують рух цін, стан попиту і пропозиції на біржі. У роботі бірж процес встановлення ціни – один із найважливіших. Він потребує оперативної реакції і підбору слів, висловів, жестів. Використовувати жаргонні слова і вислови досить зручно, хоча б тому. що економиться година для вираження своїх думань і дій на біржі.

У світовій практиці біржової торгівлі використовують наступні жаргонізми:

  1. Бовтанки – безперервні однотипні операції купівлі-продажу цінностей, що здійснюються спекулянтами, які суттєво не впливають на кон'юнктуру ринку, що склалася; незаконна спроба брокера зібрати для собі додаткові суми комісійних шляхом прискореної купівлі-продажу цінних паперів за вказівкою клієнта.
  2. Брокер на узбіччі – член старої Нью-Йоркської напівофіційної фондової біржі, яка тепер носити назву Американська фондова біржа.
  3. Убік – в США будь-яка ціна догоди або котирування, що не відповідає потоковому рівню цін на ринку.
  4. Бік – біржовий спекулянт, що грає на підвищенні.
  5. У ящику – повідомлення дилера клієнту про одержання від контрагента телеграфного повідомлення про ті, що фактичне постачання цінних паперів за попередньою догодою виконана.

Повітряна яма – нестійка ситуація, пов'язана із "раптовим" або "надзвичайним" падінням курсу фондових цінностей, що виходять за межі допустимого відхилення, передбаченого структурою певного портфеля.

Джерела:

  1. Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
  2. Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
  3. Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
  4. Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
  5. Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
  6. Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
  7. Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
  8. Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.