Мета, завдання та особливості аукціонної торгівлі
Аукціон – це продажів товарів окремими партіями або одиничними примірниками на публічному торзі у обладнаному відповідним чином місці в заздалегідь визначений годину за вільними цінами, сформованими за принципом – "хто пропонує більшу ціну".
Основні завдання аукціону:
- організація суворо регламентованого розпродажу продукції, сформованої у великі партії, однорідні за якістю та упаковкою;
- встановлення рівня мінімальних цін, визначення і виплата компенсації товаровиробникам у випадку вилучення їхньої продукції з аукціону з кон'юнктурних міркувань.
До основних аукціонних товарів належить: хутро (у сировині і після обробки), чай, тютюн, фрукти, риба, антикваріат, предмети старовини, художні вироби. Найважливіші аукціонні центри з продаж:
- шерсті – Лондон, Ліверпуль, Сідней, Антверпен;
- хутра – Санкт-Петербург, Лондон, Нью-Йорк, Монреаль;
- чаю – Лондон, Амстердам, Калькутта, Коломбо;
- тютюну – Амстердам, Нью-Йорк;
- прянощів – Лондон, Амстердам;
- антикварних і художніх виробів – Лондон, Амстердам.
У країнах СНД поширеними є аукціони з продаж хутра в Санкт-Петербурзі та килимових виробів у Ташкенті. Аукціонні товари, як правило, досить дорогі.
Періодичність проведення аукціонних торгів залежить від специфіки товару. Чай продають 1-2 рази на тиждень, хутро – кілька разів на рік. Аукціони можуть організовуватися як окремими торговими фірмами, так і кількома продавцями (тоді збільшується кількість товарів, які продаються, що підвищує попит).
Власник доставляє свій товар аукціонному підприємству. Фахівці оглядають товар, здійснюють необхідне сортування, підбирання, пакування. Така робота інколи продовжується кілька місяців. Посортовані товари розбивають на партії, які називаються лотах. Шкірному лоту присвоюється номер, під яким він заноситися в каталог із вказанням сорту та кількості.
Година і місце аукціону повідомляється через пресу. Окрім того, постійним і потенційним покупцям розсилають брошури-проспекти, де вказано всі умови аукціону: година і місце огляду товарів, умови розрахунків, прийому та здавання товарів, порядок врегулювання суперечок, відомості про товари. Вказуються прізвища власника товарів і аукціоніста. За аукціоністом закріплюється заставне право на товари, що продаються.
Особливості аукціонної торгівлі:
- аукціонні товари мають чітко виражені індивідуальні особливості;
- обов'язковість попереднього огляду товарів, дегустацій худе;
- виключається можливість заміни (обміну) після купівлі-продажу одних екземплярів іншими, оскільки за однорідних видів існує суттєва розбіжність в якісних індивідуальних параметрах;
- неприпустимість висування претензій після здійснення торгу щодо якості товарів, крім прихованих дефектів;
- територіальна аукціони розміщуються якнайближче до ринків виробництва товарів;
- технологія проведення аукціонів залежить від виду товарів, які виставляються на торги.
Проведення аукціону передбачає попередню організацію місця його проведення, відбір товарів, його сортування та формування лотів з присвоєнням їм номерів та видачу номерів зареєстрованим покупцям. Аукціонний торг проводитися за загальною схемою. Для шкірного товару попередньо визначається ціна і оголошується аукціоністом. У випадку відсутності покупця за певної ціни аукціоніст знижує її і знову починає підвищувати на рівень встановленого кроку, якщо з'являється покупець. Якщо немає інших претендентів, товар переходити до покупця і йому, за бажанням, надається право придбати за цією ж ціною інші лоти даної партії (стринги).
Аукціонний торг може проводитися гласним і німим способом. Аукціонний торг ведеться публічно, почергово на кожний лот. При голосному способі аукціоніст оголошує номер і початкову мінімальну ціну. Присутні починають підвищувати цю ціну. Після триразового запитання (хто більше?) відбувається удар молотком по столу і товар переходити у власність того покупця, який запропонував за нього найвищу ціну.
Правила деяких аукціоністів дозволяють знімати товари з аукціону, якщо досягнута вища ціна не задовольняє власника товарів. Тоді через деякий годину непроданий лот знову виставляється на продажів.
Інколи аукціонний торг проводитися зі зниженням ціни. При цьому оголошується вихідна максимальна ціна. Тоді покупці поступово знижують її. Небезпека втратити товари заставляє учасників завищувати ціни.
При безмовному способі проведення аукціону аукціоніст оголошує вихідну мінімальну ціну. а покупець заявляє про її підвищення умовними знаками, наприклад, підняттям олівця, в пальця, про мімікою. Аукціоніст, реагуючи на знаки, оголошує попередньо обумовлену підвищену ціну. Такий спосіб торгу дозволяє його учасникам зберегти в таємниці кількість купленого ними товару та забезпечити конфіденційність покупцеві.
Міжнародні товарні аукціони мають такі організаційні форми проведення торгів:
- Англійський аукціон. Продавці до качану торгів подають свої заявки на продажів за початковою ціною. Сморід зводяться в котирувальних бюлетнях, що роздаються учасникам торзі. У ході аукціону, якщо є конкуренція покупців, ціна послідовно підвищується «крок» за «кроком» (розмір кроку аукціону визначається до качану торгів), поки не залишається один покупець і продажів відбувається за найвищою ціною пропозиції.
- Голландський аукціон. Початкова ціна висока і ведучий торгів послідовно знижує її до першої згоди покупця, який і стає власником товарів.
- Подвійний аукціон. Він припускає наявність конкуренції між продавцями і покупцями. Подвійні аукціони поділяються на онкольний і беззупинний аукціон. Подвійні аукціони як форма організації торгівлі найбільш повно відповідають природі фондового ринку.
Після закінчення аукціону або піл година його проведення покупець одержує контракт на куплений товар, який є обов'язковим для виконання. Оплата за контрактом, як правило, вноситися частинами. Деру частину в межах 30-35% вносять на момент укладання контракту, решта після отримання товару або повідомлення про його відвантаження.
У переважній більшості умови аукціонних торгів забороняють покупцеві перепродажів товарів до повної виплати його вартості.
Аукціонна торгівля створює як для покупців, так і для продавців сприятливі умови для укладання догод і має певні позитивні моменти порівняно з іншими елементам гуртового ринку:
- забезпечується реалізація значних обсягів продукції за короткий проміжок годині, оскільки регулярність проведення аукціонів і постійна номенклатура товарів формують сталий попит і контингент покупців;
- відбувається укладання догод за ринковими цінами, які склалися на конкретному аукціоні, оскільки це публічна форма торгівлі, де є високий попит і пропозиція на значні обсяги продукції;
- використовуються сталі тенденції у цінах і кон'юнктурі на ринку даного вигляді аукціонного товару на тривалий період годині.
Сучаснім товаровиробникам аукціон допомагає познайомитись із нововеденнями, новітніми досягненнями у всіх перспективних напрямках селекцій, генетиків, макробізнесу та запозичити їх чи порівняти з досягненнями власного підприємства: мати орієнтир щодо ціни на певний вид продукції при подальших продажах її чи купівлі впродовж долі поза аукціонами: налагодити нові контакти з іншими постачальниками аналогічної продукції.
Перші аукціони в Україні були організовані Національним банком України. а потім проводі їлися під егідою різних Міністерств.
Метою їх проведення було:
- опанування процесом продажу-купівлі товарів, відпрацювання і удосконалення функцій та правил гуртової торгівлі в ринкових умовах;
- фінансове самозабезпечення товаровиробників на основі продаж реальних товарів;
- встановлення ринкових цін на продукцію, які формуються на основі попиту і пропозиції, що стануть індикатором цін на ринку.
У процесі становлення аукціонної торгівлі виявилось, що пропозиція товаровиробників з об'єктивних і суб'єктивних причин була вищою, ніж попит покупців, що позначилось і на рівні цін.
З розвитком біржової торгівлі в Україні поступово відмовились від аукціонів лише сільськогосподарської продукції. Аукціони проводяться з продаж техніки, обладнання інших товарів із безпосереднім ознайомленням покупців з якостями товарів та орієнтовними цінами.
Необхідно зазначити, що аукціон не є власником продукції, а тільки місцем зустрічі контрагентів, які укладають індивідуальну догоду і здійснюють розрахунки за нею через аукціон з передачею певної частки платежів чи виторгу в його розпорядження.
Джерела:
- Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
- Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
- Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
- Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
- Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
- Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
- Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
- Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.