Правила і методика біржового котирування цін

Біржове котирування є основним засобом одержання інформації про ціни та кон'юнктуру ринку. Ціни котирування мають довідковий характер і використовуються продавцями і покупцями як орієнтир при визначенні (розрахунку) цін, з якими сморід виходять на біржовий ринок.

Основна мета котирування біржових цін – це визначення для кожної групи товарів типової довідкової ціни, що відображає вартість одиниці товару при типових (середніх) обсягах догод і розуму постачань.

Біржове котирування, як одне з найважливіших призначень товарної біржі – це системи методів, які дають змогу виявити середні об'єктивні ціни для всього асортименту біржових товарів на основі цін укладених догод.

Розрізняють котирування офіційне та неофіційне (довідкове).

Котирування офіційне проводитися стосовно цін біржових догод на визначені біржею групи сільськогосподарської продукції стандартної якості з єдиним базисом постачання після шкірного біржового торгу. Процес визначення офіційної котирувальної ціни передбачає об'єктивну оцінку коливань цін протягом біржового дня.

Котирування неофіційне (довідкове) проводитися на підставі аналізу всіх цін (попиту, пропозиції, догод) з урахуванням оцінки Котирувальною комісією кон'юнктури попиту та пропозиції за трьома складовими:

  • цінами продавців (котирувальна ціна пропозиції);
  • цінами покупців (котирувальна ціна попиту);
  • найбільш типовою ціною на біржі в конкретний період годині на конкретний вид (групу) товарів (котирувальна ціна біржі).

Довідкове котирування може проводитися за підсумками кількох біржових торгів.

Дані котирування не можуть бути оскаржені членом біржі та змінені за рішенням Біржового комітету.

Дані офіційного котирування оголошують на біржі у встановлений день після проведення торгів. Рішенням Котирувальної комісії біржа має право встановлювати граничні рівні коливання цін на товари, що офіційно котируються на біржі, відхилення від яких дає підставу для припинення торгу за даним виглядом товару.

Котирування цін здійснюється двома способами:

  1. реєстрація фактичних цін. Такий спосіб найбільш прийнятний для сформованого стійкого ринку того чи іншого товару, якому притаманна стійка тенденція у формуванні цін, а самі ціни відповідають співвідношенню попиту і пропозиції;
  2. розрахунок типової (довідкової) ціни. Такий спосіб котирування цін придатний би умовах нестабільного ринку, тобто при несталому співвідношенні попиту і пропозиції і значному коливанні цін на продукцію.

У умовах формування ринкових відносин, коли ринок продукції нестабільний і характеризується значними коливаннями попиту і пропозиції, сезонними коливаннями худе, при котируванні цін найбільш прийнятним є розрахунок довідкової ціни догод.

Методика визначення довідкової ціни залежить від кількості укладених догод на даній біржовій сесії за певним виглядом товару.

У цьому зв'язку практика котирування цін передбачає такі методи розрахунку довідкової ціни.

Котірування цін здійснюється на основі інформації, яка є у заявках на укладання догоди та укладених контрактах. Котірування здійснюється на всьому асортимент товарів, що продається на товарній біржі. У випадку, коли товарна біржа значно розширює асортимент товарів, якими торгує, у складі Котирувальної комісії створюють потоварні секції для котирування цін.

Котірувальна комісія виконує такі функції:

  1. формує біржовий бюлетень цін на товари, що котируються. Матеріалом для складання бюлетеня є догоди даного біржового дня (як біржові, так і позабіржові);
  2. спостерігає за своєчасним наданням брокерами, членами і відвідувачами біржі інформації про укладені з їх участю догоди;
  3. встановлює списки товарів, які котируються (бази біржового бюлетеня);
  4. надає інформаційно-довідковому відділу інформації про ціни, кон'юнктуру товарів, щодо яких не здійснювалося котирування;
  5. надає Біржовому комітету пропозицій про зміни та доповнення до методики котирування, форми бюлетеня;
  6. встановлює спільно з Арбітражною комісією чіп у випадках виникнення спірних питань.

Інформація про котирування цін розміщується у бюлетені товарної біржі. Кожній наступний біржовий бюлетень включає результати котирувань. проведені на основі масиву інформації, сформованого від моменту виходу попереднього номера. Біржовий бюлетень містить обов'язкову періодичну інформацію, а саме:

  • типові умови реалізації (обсяги купівлі-продажу товарів, базис постачання, умови розрахунку);
  • ціну продавця – визначається як така. що вказана учасником біржових торгів у заявці на продажів, а також названа ним під година торгів з метою стимулювання продаж. Визначається верхня і нижня межа на переважаючий рівень ціни;
  • ціну покупця – визначається як така, що вказана учасником біржових торгів у заявці про купівлю, а також така, що називається ним безпосередньо під година торгів;
  • ціну біржової догоди, яка є останньою з тихий, які названі покупцем чи продавцем під година біржових торгів на конкретну позицію товару, що зафіксована біржовим маклером. Визначаються верхні та нижні граничні рівні цін укладених догод для кожної групи товарів;
  • типову (довідкову) ціну – ціна переважаючої реалізації даної групи товарів.

З розвитком ринкових відносин, що обумовить стабілізацію у формуванні цін, з'явиться можливість уніфікувати всі умови при укладанні догод і максимально наблизити ціни догод до рівноважних ринкових цін. За такого розуму не буде споживи в розрахунку типової ціни, котирування фіксуватиме фактичні ціни укладених догодах.

Технологія здійснення процесу котирування цін є доладною і вимагає як значної аналітичної роботи, так і застосування спеціальних методів.

Обов'язкові правила котирування цін:

  1. котируються ціни на товари, які об'єднані в товарні групи, лише згідно з їх стандартом та відповідно до загальних технологічних. споживчих та інших характеристик. При відсутності стандарту, якщо продасться стандартна продукція імпортного виробництва, такий товар виділяється й окрему групу і котируються окремо. У випадку виникнення спірних питань щодо стандартизації товарів його вирішують спільно з Експертнім бюро або, у надзвичайному (винятковому) випадку, на засіданні Біржового комітету;
  2. котируються ціни тільки за такими товарами, для яких характерним є постійний обіг на біржовому ринку взагалі і даній біржі зокрема. Такі товари представляють базу біржового бюлетеня, тобто сталий список товарів для котирування. Як правило, такі списки доповнюються і змінюються;
  3. ціни на товари, які не відображають основні тенденції ринку даного періоду, виключають з котирування. Це особливо важливо у випадку, коли ціна потокового періоду значно нижча рівня довідкової ціни на даний товар попереднього біржового періоду;
  4. котирування обов'язково передбачає визначення у розрахунку ціни продавців, покупців та ціни догод за даний біржовий день (сесію). У випадку відсутності укладених догод щодо певного вигляду товару таку позицію вилучають з біржового бюлетеня;
  5. іноді для підвищення точності котирування цін до інформаційного масиву включають ціни позабіржового ринку, які співставні за годиною, та показують їх у біржовому бюлетені окремим рядком.

Джерела:

  1. Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
  2. Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
  3. Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
  4. Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
  5. Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
  6. Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
  7. Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
  8. Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.