Роль моніторингу у прогнозуванні біржової кон'юнктури ринку

Наявність достовірної і оперативної ринкової інформації дає змогу органам державного управління приймати більш виважені рішення щодо формування соціального замовлення народному господарству з боку держави, підтримки окремих регіонів і видів виробництва продукції, встановлення паритету цін на сільськогосподарську і промислову продукцію.

Головною метою створення системи продовольчого моніторингу є забезпечення виробників, гуртовиків, транспортників, переробників, роздрібних продавців і населення, а також органів державного управління достовірною і оперативною інформацією про ціни, обсяги реалізації, попит і пропозицію на продукцію, аналітичними оглядами про стан, тенденції і перспективи розвитку ринків продовольства.

Система моніторингу біржового ринку включає: службу цінового моніторингу; служби електронних комунікацій, прогнозно-аналітичних центрів інформаційних центрів.

Для забезпечення неухильного дотримання принципів незалежності, об'єктивності і конфіденційності служба цінового моніторингу належить державі.

Наявність прогнозно-аналітичних центрів є необхідною складовою системи моніторингу біржового ринку країни. Для додержання принципів комплектності, повноти, об'єктивності та незалежності аналізів і прогнозів бажано розпаралелити і дублювати підготовку аналітичних матеріалів.

Інформаційний центр – складова системи моніторингу продовольчого ринку, відповідальний за широке розповсюдження інформації про стан і перспективи розвитку ринків продовольства в країні (зоні).

Діяльність цієї складової системи повинна ґрунтуватися на принципах оперативності, рівноправності, доступності і повноти подання інформаційних матеріалів через засоби масової інформації та інші спеціалізовані канали поширення інформації.

Кожен ділер або і трейдер може наймати клерків – помічників. На Чиказькій товарній біржі клерки мають жовті піджаки і повинні перебувати поза "ямою".

У "ямі" серед брокерів і трейдерів знаходиться лише клерк у блакитному піджаку – це фіксувальник цін. У нього рація і за кожної зміни ціни контракту він зобов'язаний повідомити про це по рації.

У торговій заді знаходяться і клерки в світло-зелених піджаках. Це контролери, які надають інформацію про догоди раніше укладені, а потім визнані помилковими їх завдання – знайти учасників таких догод і виправити помилки.

Є у залі і також клерки-сищики, які слідкують за дотриманням правил торгівлі брокерами і трейдерами.

Клерки є фізичними персонами, які беруть доля в діяльності біржі на основі трудового договору у формі контракту.

Серед учасників біржової торгівлі важливе місце займають ф'ючерсні комісійні купці – ФКМ . Ця категорія посередників уповноважена надати всі види послуг клієнтам. У США така посередницька біржова система включає близько 400 ФКМ. що мають більше 50 тисяч торгових представників у всьому світі. ФКМ забезпечує виконання послуг і діє як клірингові агенти за догодами своїх клієнтів. Деякі ФКМ займаються лише ф'ючерсною торгівлею інші надають новини комплекс брокерських послуг, що включають операції з акціями, облігаціями і іншими фінансовими інструментами.

Джерела:

  1. Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
  2. Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
  3. Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
  4. Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
  5. Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
  6. Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
  7. Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
  8. Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.