Обмеженість благ
Будь-яка економічна дія починається з визначення відповідної потреби. Відносне і тимчасове задоволення потреб у рамках даного періоду неминуче тягне за собою їх наступне відновлення, розростання, ускладнення і поглиблення. Таке становище залишається постійним. З іншого боку, наші засоби для задоволення потреб (ресурси і технології) практично завжди обмежені. Ця обмеженість може бути різною.
Перш за все, це природна неоднаковість співвідношення кількості різних благ, що є у природі, ряд із яких менше розповсюджений відносно інших. Слідом за цим обмеженість охоплює і блага, що створюються людьми. Це стосується не тільки запасів даних видів благ на даний момент, але і можливостей (а значить, і засобів), що є для їх відтворення у даних умовах. У залежності від можливості поповнити їх запаси блага розподіляються на відтворювальні і не відтворювальні. Таким чином, обсяги і міра відтворення запасів різних благ характеризують їх обмеженість відносно один одного і виражаються у категорії рідкості благ.
Запасів благ, що є у наявності у даного споживача, може не хватити для задоволення даної потреби у повному її обсязі, що частіше всього і має місце. Але навіть якщо представити собі, що дана конкретна вузько визначена потреба у даний період повністю задоволена, то зовсім очевидним буде те, що всі решта одночасно існуючи у даного економічного суб’єкта потреби, які також могли б бути задоволені за рахунок використання тих же самих засобів, що і насичена потреба, залишилися незадоволеними. Така обмеженість благ відносно потреб у них виражається у категорії недостатності благ.
В результаті рідкість і недостатність виступають як різні сторони обмеженості благ. А сама обмеженість благ, у тому числі ресурсів і технологій, представляється практично універсальним засобом благ, що входять до сфери економічної життєдіяльності людей.
Безліч потреб при обмеженості засобів їх задоволення призводить до того, що в дійсності будуть задоволені далеко не всі із них і скоріше за все не в повній мірі. Отже, люба економічна дія фактично означає вибір належній у даний момент задоволенню потреби – однієї або декількох із всіх можливих. Із цього слід, що проблема прийняття економічних рішень по суті є проблемою вибору одного із альтернативних варіантів економічних дій. Вона виникає тільки у тому випадку, коли для даного економічного суб’єкту існує не тільки реальна можливість, але і необхідність вибирати між альтернативними варіантами.
Одночасно ця є дія означає відмову від задоволення всіх інших потреб у даній ситуації. Разом з тим люба економічна дія означає витрату визначеної долі запасів обмежених ресурсів і, отже, скорочення можливостей задоволення решти потреб. Таким чином, виділення визначених кількостей ресурсів на задоволення визначених потреб завжди пов’язано з відмовою від використання цих ресурсів для задоволення інших потреб, а разом з тим – і з деяким обмеженням задоволення даних потреб. Таким чином, оборотною стороною вибору є проблема обмеженого і продуманого виділення коштів на задоволення даної потреби при забезпеченні можливості задоволення інших потреб даного економічного суб’єкту.
Джерела:
- Бревнов А.А. Основы экономической теории: учеб. пособие для студ. вузов / А.А. Бревнов. – 2-е изд. – Харьков: Одиссей, 2006. – 512с.
- Бутук О.І. Економічна теорія: тренінг-курс: навч. посіб. / О.І. Бутук, Н.І. Волкова. – К.: Знання, 2007. – 292 с.
- Бутук О.І. Макроекономіка: тренінг-курс: навч. посіб. / О.І. Бутук, Н.І. Волкова. – К.: Знання, 2007. – 236 с.
- Вступ до економічної теорії: навч. посібник [для студ. вищих навч. закладів] / [З.Г. Ватаманюк та ін.]; за ред. З.Г. Ватаманюка. – Львів: Інтелект-Захід, 2007. – 192с.
- Конспект лекцій з курсу „Економічна теорія” для студ. економічного факультету та факультету менеджменту /Укл. Романовський В.В. – Алчевськ: ДонДТУ, 2005. – 82 с.