Антимонопольна політика
Сучасна конкуренція є регульованою, причому регулювання її економічним «центром» виступає одним із необхідних компонентів соціально-економічного консенсуса інтересів учасників ділових відносин. Конкуренти разом протистоять монополізації ринка і реалізує цю їх загальну зацікавленість «центр».
Регулювання конкуренції центром підкорено головній задачі – попередженню монополізації ринку фірмами. Воно включає методи адміністративного (законодавчого) регулювання, з одного боку, а також методи нормативно орієнтованого (корегуючого) регулювання – з другого. Обидві ці системи методів активно застосовуються державними органами практично у всіх країнах з ринковою економікою.
Адміністративне (законодавче) регулювання конкуренції базується на протидії недобросовісної конкуренції, монополістичної практики і монополізації економіки шляхом створення законодавчих актів і контролю за їх виконанням із боку держави.
Сьогодні можна говорити про наявність двох типів антимонопольного законодавства – американський і західноєвропейський. Критерієм їх розмежовування виступає принципове відношення законів до самого факту існування монополістичних відносин. Американський тип законодавства, починаючи з «Закону Шермана», відкидає любу форму монополістичного зговору чи спілки. Західноєвропейський тип законодавства є більш ліберальним: у ньому об’єктом протидії виступають не всякі монополії, а лише ті з них, які істотно обмежують можливості суперництва у тому чи іншому секторі ринку.
Виділяють також антитрестовську і антикартельну направленість законодавства. Антитрестовські закони направлені на протидію спілкам, об’єднанням, концернам, у рамках яких відбувається повна втрата фірмами, що сюди входять, всякої самостійності.
Антикартельні закони направлені на протидію різного роду зговорам між фірмами картельного типу. Забороняючи спілки і зговори у вигляді трестів і картелів, антимонопольні законі тим самим стимулюють не тільки конкуренцію, але і диверсифікацію виробництва, освоєння фірмами нових сегментів ринку. У багатьох країнах також застосовуються закони, мета яких - боротьба з недобросовісною конкуренцією, включаючи шахрайство у торгівлі і виробництві.
Протидія монополізації економіки виражається у формі заборон на ведення виробничо-комерційної діяльності, у розукрупненні фірм, їх реорганізації, розділенні майже до самої ліквідації. У кожній країні визначаються свої параметри монополізації.
Поряд з законодавчим антимонопольним регулюванням у країнах з ринковою економікою застосовуються і методи нормативно-орієнтуючого впливу: урядові закази, податки, проценти, державні субсидії. Використовуючи ці важелі, центр має можливість впливати на інтенсивність конкуренції у різних секторах і сегментах ринку, обмежувати монополістичну прояву у них.
Головна риса нормативно-орієнтованого регулювання конкуренції – стимулювання підприємницької активності фірм, яка неминуче тягне за собою підтримку і навіть поглиблення форм конкурентної взаємодії між ними. Центр може, наприклад, розвивати конкурсі начала у державній контрактній системі, нав’язувати фірмам, що є лідерами, адміністративне ціноутворення, практикувати застосування податкових пільг і субсидій на розвиток пріоритетних напрямків виробництва. Особливе значення має підтримка нових фірм.
Підтримуючи нормативно-орієнтуюче регулювання ділових відносин, центр виступає перш за все як інструмент державної підтримки бізнесу, яки сприяє через активізацію конкуренції розвитку ринкової економіки. Такі функції необхідні і в українській економіці.
Джерела:
- Бревнов А.А. Основы экономической теории: учеб. пособие для студ. вузов / А.А. Бревнов. – 2-е изд. – Харьков: Одиссей, 2006. – 512с.
- Бутук О.І. Економічна теорія: тренінг-курс: навч. посіб. / О.І. Бутук, Н.І. Волкова. – К.: Знання, 2007. – 292 с.
- Бутук О.І. Макроекономіка: тренінг-курс: навч. посіб. / О.І. Бутук, Н.І. Волкова. – К.: Знання, 2007. – 236 с.
- Вступ до економічної теорії: навч. посібник [для студ. вищих навч. закладів] / [З.Г. Ватаманюк та ін.]; за ред. З.Г. Ватаманюка. – Львів: Інтелект-Захід, 2007. – 192с.
- Конспект лекцій з курсу „Економічна теорія” для студ. економічного факультету та факультету менеджменту /Укл. Романовський В.В. – Алчевськ: ДонДТУ, 2005. – 82 с.