Форми організації господарювання на мікрорівні

Економічна наука вивчає різноманітні аспекти поняття організації:

• організація як економічне поняття підприємства у загальному значенні цього слова;
• організаційні відносини;
• організаційна структура;
• організаційні форми тощо.

У контексті цього розділу йдеться про форми організації господарювання на мікроекономічному рівні. Тут філософське співвідношення понять форми та змісту набуває такого вигляду:

• зміст господарська діяльність на мікроекономічному рівні;
• форма організація господарської діяльності на мікроекономічному рівні.

Зміст господарської діяльності обумовлюється об'єктом господарювання, власністю, галуззю чи сферою, технологією, технікою, територіальним розміщенням тощо.

Форма організації господарської діяльності обумовлена її змістом і формує (чи начебто будує) найзручніше «помешкання» для життєвого циклу та індивідуального відтворення підприємства поділ праці, її оплата та стимулювання, матеріальне, технічне, фінансове, інформаційне забезпечення, маркетинг, планування, менеджмент тощо, тобто зміст дає уявлення про те, що може виробляти підприємство, а форма як організовується діяльність підприємства.

У ринковій системі існують різні форми організації господарювання на рівні мікроекономіки і відповідно функціонують різні організаційні види господарюючих суб'єктів:

• фізичні особи окрема людина чи сім'я;
• юридичні особи підприємства.

Господарським суб'єктом є також держава, проте це питання виходить за межі об'єкта вивчення понять економічної науки у цьому розділі підручника.

Відповідно до чинного законодавства в Україні існують такі організаційні форми підприємств, види їх:

• індивідуальне підприємство, що ґрунтується на особистій власності фізичної особи та виключно на її праці;
• сімейне підприємство, засноване на власності та праці членів однієї сім'ї, котрі живуть разом;
• приватне підприємство, засноване власниками майна з правом використовувати працю найманих робітників;
• колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації;
• державне комунальне підприємство, засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць;
• державне підприємство, засноване на загальнодержавній, казенній власності;
• спільне підприємство, засноване на основі об'єднання майна різних власників (змішана форма власності). Відповідно до законодавства України такими власниками можуть бути юридичні особи, громадяни України та інших держав.

Різноманітність організаційних форм підприємств обумовлює можливість розгалуження різних форм господарювання, тобто форм організації діяльності суб'єктів ринкової економіки.

Різноманітність форм господарювання забезпечує можливість, спираючись на загальні закономірності розвитку економіки, формувати найбільш сприятливу, оптимальну систему управління підприємством, досконалу організаційну структуру підприємства та виробництва тощо.