Загальна характеристика підрозділів підприємства

Основною структурною виробничою одиницею підприємства (окрім підприємств з бесцехової структурою управління) є цех. Цех – відособлене в адміністративному відношенні ланка, що виконує певну частину загального виробничого процесу (стадію виробництва) відповідно до внутрізаводської спеціалізації. За характером своєї діяльності цехи, як правило, підрозділяються на: основні, допоміжні, другорядні, підсобні (обслуговуючі).

В основних цехах виконуються операції з виготовлення продукції, призначеної для реалізації на сторону, тобто продукцію, яка визначає профіль і спеціалізацію підприємства. Основні цехи діляться на: заготовчі; оброблювальні; складальні.

До головних відносяться ливарні, ковальсько-штампувальні, ковальсько-пресові, іноді цехи зварювальних конструкцій.

До оброблювальних – механообробні, деревообробні, термічного покриття деталей.

До складальних – цехи агрегатного і остаточного складання виробів, їхнього фарбування, комплектації запасними частинами і знімним устаткуванням.

Допоміжні цехи виготовляють продукцію, яка використовується для забезпечення особистих потреб усередині самого підприємства. До них відносяться: інструментальний, модельний, ремонтний, енергетичний, транспортний.

Другорядні цехи займаються, як правило, утилізацією, переробкою і виготовленням продукції з відходів основного виробництва. До них відносяться цехи ширвжитку, пресування стружки в брикети, переробки металобрухту методами литва.

Обслуговуючі, (подібні) цехи і господарства виконують роботи, які забезпечують необхідні умови для нормального ходу основних і допоміжних виробничих процесів. Обслуговуючі цехи виготовляють тару для упакування продукції, виконують консервацію продукції, її упаковку, вантаження і відправку споживачеві.

В структурі деяких підприємств існують експериментальні цехи (конструкторські, науково-дослідні інститути, лабораторії), які займаються підготовкою і випробуванням нових продуктів, розробкою нових технологій, розробкою креслень, проведенням різних експериментальних робіт і ін. В них з особливою силою виявляється інтеграція науки з виробництвом.

До допоміжних підрозділів цеху відносяться ділянки ремонту технологічного устаткування, пристосувань, інструменту, заточне відділення і обслуговуючі склади, внутрішньоцеховий транспорт, пункти технічного контролю.

Основною виробничою ланкою усередині підприємства є цех. Повноправним керівником цеху є начальник цеху, який підлеглий директору. Начальник цеху керує упровадженням нової техніки і передових технологічних процесів, забезпечує виконання і перевиконання цехом виробничого плану за всіма показниками.

В обов'язки начальника цеху входить:

• забезпечення підготовки виробництва, тобто виробничих ділянок і робочих місць сировиною, матеріалами, технічною документацією:
• зміцнення трудової дисципліни;
• забезпечення високої якості продукції, що випускається;
• організація своєчасного і високоякісного ремонту і догляду за устаткуванням;
• сприяння підвищенню кваліфікації працівників цеху, раціоналізації і винахідництву;
• упровадження передових методів праці, господарського розрахунку, забезпечення систематичного зниження витрат виробництва, проведення аналізу результатів роботи;
• організація охорони праці, техніки безпеки і протипожежних заходів.

Начальник цеху керує і координує роботу виробничих дільниць цеху, прольотів, відділень, потокових підсобних допоміжних ліній. Керівництво ними він здійснює через майстрів, що очолюють окремі дільниці. У розпорядженні начальника цеху є апарат управління. Структура і розмір цього апарату визначається масштабами і характером виробництва.

Начальник технологічного бюро є заступником начальника цеху. Він здійснює контроль за дотриманням технологічної дисципліни, в його підпорядкуванні знаходяться технологи.

Планово-диспетчерське бюро складає місячні і змінно-добові плани і графіки роботи окремих дільниць, змін, відділень і робочих місць, аналізує результати виконання виробничого плану, розробляє показники роботи окремих ділянок і бригад.

Бюро інструментального господарства відповідає за забезпечення робочих місць інструментами, пристосуваннями і за їхню експлуатацію.

Бюро праці і заробітної платні вивчає шляхи підвиїцення продуктивності праці, методи роботи новаторів виробництва, розробляє норми вироблення, часу, проводить розрахунок прогресивних доплат, премій і ін. Механік цеху стежить за експлуатацією устаткування, проводить його огляд і перевірку, забезпечує проведення планово-запобіжних ремонтів, здійснює заходи, щодо попередження поломок і аварій устаткування, відповідає за охорону праці і техніку безпеки в цеху.

Бухгалтерія цеху веде бухгалтерський облік матеріальних цінностей, фінансових і трудових ресурсів.

Економічне бюро планує виробничо-господарську діяльність цеху, веде звітність і аналізує роботи.

На лініях і деяких середніх підприємствах застосовується безцехова структура, за якої найкрупнішим виробничим підрозділом підприємства є виробнича дільниця.

Виробнича дільниця – це група територіально відособлених робочих місць, на яких виконується технологічно однакова робота або різні операції з виготовлення однотипної продукції. Вона очолюється майстром за наявності на дільниці в одній зміні не менше 25 робітників. Якщо робітників менше, майстер може керувати 2-3 дільницями. Безцехову структуру застосовують на підприємствах з чисельністю менше 500 працюючих.

При безцеховій структурі управління планування, облік, технічне обслуговування дільниць здійснюється централізовано відповідними функціональними підрозділами апарату управління підприємства.

Прогресивним напрямом вдосконалення виробничої структури цеху є створення наочно-замкнутих дільниць, на яких здійснюється весь цикл обробки декількох, закріплених за даною дільницею деталей (виробів).

Наразі характерним є поглиблення спеціалізації виробництва. Все більше з'являється підприємств з ряду основних і допоміжних цехів, підрозділів, функції яких виконують спеціалізовані підприємства (ливарні, ковальські, інструментальні, ремонтні і ін.). Це сприяє спрощенню структури підприємств, підвищуючи ефективність як основних, так і допоміжних обслуговуючих цехів і господарств.

Джерело – глава з навчального посібника:

Внутрішній економічний механізм підприємства: навчальний посібник / В.М. Гончаров, Н.В. Касьянова, Н.В. Вецепура, Д.В. Солоха та ін.. – Донецьк: СПД Купріянов В.С., 2007. – 284 с.