Юридична відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря

Поняття охорони атмосферного повітря законодавчо визначено в ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», відповідно до якої охорона атмосферного повітря – система заходів, пов'язаних із збереженням, поліпшення відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів.

Аналіз норм Закону дає можливість систематизувати закріплені ним положення щодо охорони атмосферного повітря, класифікувавши їх на певні групи.

Зокрема, в залежності від видів діяльності, яка викликає негативні впливи на атмосферне повітря, можна виділяти:

• заходи, що здійснюються в процесі проектування, будівництва і реконструкції об'єктів. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» проектування, будівництво і реконструкція підприємств та інших об'єктів, які впливають або можуть впливати на стан атмосферного повітря, удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів та устаткування здійснюються з обов'язковим дотриманням норм екологічної безпеки, державних санітарних вимог і правил на запланованих для будівництва та реконструкції підприємствах та інших об'єктах, а також з урахуванням накопичення і трансформації забруднення в атмосфері, його транскордонного перенесення, особливостей кліматичних умов. Зокрема, наказом МОЗ України від 19.06.1996 р. затверджені Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, які, серед інших, передбачають також заходи забезпечення охорони атмосферного повітря. Забороняється будівництво та введення в експлуатацію підприємств, споруд та інших об'єктів, які не відповідають вимогам щодо охорони атмосферного повітря. Для визначення безпеки для здоров'я людини та екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств та інших об'єктів проводиться державна екологічна експертиза;
• заходи та вимоги, які пред'являються до діяльності, що впливає на погоду і клімат. Така діяльність відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» може здійснюватись лише на підставі спеціально виданих дозволів. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. затверджений Порядок погодження і видачі дозволів на провадження діяльності, пов'язаної із штучними змінами атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях;
• заходи охорони атмосферного повітря від забруднення автотранспортними та іншими пересувними засобами і установками. Стаття 17 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» закріплює заборону на проектування, виробництво та експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів і установок, вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах яких перевищує нормативи або рівні впливу фізичних факторів. У цій же статті міститься перелік заходів, спрямованих на відвернення і зменшення забруднення атмосферного повітря транспортними та іншими пересувними засобами і установками та впливу пов'язаних з ними фізичних факторів;
• заходи, які реалізуються в процесі діяльності, пов'язаної із зберіганням, перевезенням, знешкодженням та захороненням відходів. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» складування, розміщення, зберігання або транспортування промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, допускається лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування територіях, з додержанням нормативів екологічної безпеки і подальшої утилізації або видалення. Не допускається спалювання зазначених відходів на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря. Детальніші норми щодо регулювання даного виду діяльності і вимог охорони довкілля, в тому числі атмосферного повітря, містяться в Законі України «Про відходи».

Залежно від галузевої приналежності нормативно-правових актів, в яких закріплені заходи охорони атмосферного повітря, можна розрізняти:

• заходи, що закріплені в еколого-правових нормативних актах (законах України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», підзаконних актах);
• заходи і вимоги, що містяться в нормативно-правових актах інших галузей законодавства. Наприклад, Закон України «Про транспорт» в ст. 16 закріплює, що підприємства транспорту зобов'язані забезпечувати безпеку життя і здоров'я громадян, безпеку експлуатації транспортних засобів, охорону навколишнього природного середовища. Закон України «Про основи містобудування» в ст. 19 зазначає, що при розробці та реалізації містобудівної документації суб'єкти містобудівної діяльності зобов'язані дотримуватись основних завдань та заходів щодо забезпечення сталого розвитку населених пунктів та екологічної безпеки територій. Екологічна безпека територій передбачає дотримання встановлених природоохоронним законодавством вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, збереження та раціонального використання природних ресурсів, санітарно-гігієнічних вимог щодо охорони здоров'я людини, здійснення заходів для нейтралізації, утилізації, знищення або переробки всіх шкідливих речовин і відходів.

За видами негативних впливів на атмосферне повітря можна виділити:

• заходи охорони атмосферного повітря від шкідливих фізичних впливів;
• заходи охорони атмосферного повітря від шкідливого хімічного забруднення;
• заходи охорони атмосферного повітря від шкідливого радіоактивного забруднення;
• заходи ох
• заходи охорони атмосферного повітря від шкідливих біологічних впливів.

У залежності від характеру і змісту державно-правових заходів охорони їх можна поділяти на такі види заходів: регулятивні, організаційно-попереджувальні, обмежувальні, організаційно-економічні, контрольно-наглядові, охоронно-відновлю-вальні.

Регулятивні заходи. Вони передбачають встановлення нормативів і стандартів у галузі охорони атмосферного повітря, вимог, правил, охоронних приписів в цій сфері, які закріплюються у відповідних законах, підзаконних актах, інших нормативних приписах.

Організаційно-попереджувальні заходи. До них належить виявлення та облік джерел негативного впливу на атмосферне повітря, їх реєстрація, запровадження комплексу організаційно-правових заходів по недопущенню негативного впливу на стан атмосферного повітря.

Насамперед, це проведення обов'язкової державної екологічної експертизи проектних та передпроектних матеріалів на введення в дію, реконструкцію підприємств, інших об'єктів, нових технологій, матеріалів, що можуть мати негативний вплив на довкілля, в тому числі атмосферне повітря. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» погодження проектів забудови, будівництва та реконструкції підприємств та інших об'єктів, які впливають або можуть впливати на стан атмосферного повітря, здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури із врахуванням висновків природоохоронних, санітарних та інших органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом.

Одним із важливих заходів попередження шкідливого впливу на атмосферне повітря населених пунктів є обов'язкове встановлення санітарно-захисних зон. Як передбачає ст. 24 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» з метою забезпечення оптимальних умов життєдіяльності людини в районах житлової забудови, масового відпочинку і оздоровлення населення при визначенні місць розміщення нових, реконструкції діючих підприємств та інших об'єктів, які впливають або можуть впливати на стан атмосферного повітря, встановлюються санітарно-захисні зони. Основні гігієнічні вимоги до планування і забудови як нових, так і існуючих міських та сільських поселень України, їх санітарного упорядкування та оздоровлення встановлені Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затвердженими наказом МОЗ України від 19.06.1996 р. Зокрема, в них міститься санітарна класифікація підприємств, виробництв та споруд і розміри санітарно-захисних зон для них. Крім цього, вимоги до охорони атмосферного повітря населених місць і місць масового відпочинку та оздоровлення населення, виконання яких повинно забезпечити запобігання несприятливому впливу забруднення повітряного середовища на здоров'я населення та санітарно-побутові умови його життя, детально врегульовані Державними санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), затверджені наказом МОЗ України від 9.07.1997 р.

З метою забезпечення державного контролю в галузі охорони атмосферного повітря та прогнозування зміни його стану; розроблення державних, регіональних, місцевих екологічних програм та програм у галузі охорони здоров'я, здійснення інших заходів щодо зменшення ступеня забруднення атмосферного повітря; регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря із стаціонарних та пересувних джерел, ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів ведеться державний облік в галузі охорони атмосферного повітря. Державний облік включає: взяття на облік об'єктів, які справляють шкідливий вплив; ведення на об'єктах первинного обліку стаціонарних джерел, які справляють шкідливий вплив; складення державної статистичної звітності в галузі охорони атмосферного повітря за стаціонарними та пересувними джерелами, які справляють шкідливий вплив; проведення інвентаризації викидів та обсягів забруднюючих речовин на зазначених об'єктах (п. З Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 р.). Детальніший порядок здійснення обліку регулюється Інструкцією про порядок та критерії взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затвердженою наказом Мінекоресурсів України від 10.05.2002 р., Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженою наказом Мінекобезпеки від 10.02.1995 р., Інструкцією щодо заповнення типової форми первинної облікової документації № ПОД-2 «Журнал обліку виконання заходів з метою охорони атмосферного повітря», затвердженою наказом Держкомстату України від 30.04.2004 р.

Своєрідний попереджувальний характер має моніторинг у галузі охорони атмосферного повітря, метою якого є отримання, збирання, оброблення, збереження та аналіз інформації Про рівень забруднення атмосферного повітря, оцінка та прогнозування його змін і ступінь небезпечності та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі охорони атмосферного повітря. Порядок організацій та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9.03.1999 р.

Обмежувальні заходи. Вони полягають у встановленні дозвільної системи здійснення викидів шкідливих речовин чи інших негативних впливів на атмосферне повітря та іншої діяльності, пов'язаної з впливом на атмосферне повітря. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. затверджений Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян – підприємців, які отримали такі дозволи». Аналогічно видаються дозволи на рівні впливу фізичних і біологічних факторів на стан атмосферного повітря, що передбачено ст. 13 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. «Про затвердження Порядку видачі дозволів на експлуатацію устаткування з визначеними рівнями впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря, проведення оплати цих робіт та обліку підприємств, установ, організацій і громадян – підприємців, які отримали такі дозволи». Тільки при наявності відповідного дозволу, як було сказано, здійснюється діяльність, пов'язана із штучними змінами атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях (постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р.

Організаційно-економічні заходи. Вони передбачені ст. 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Зокрема, до них належить збір за забруднення навколишнього природного середовища, який відповідно до Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1.03.1999 р., стягується за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення. Наказом Мінекоресурсів України від 14.03.2002 р. затверджений Перелік речовин, які входять до «твердих речовин» та «вуглеводнів» і за викиди яких справляється збір.

Контрольно-наглядові заходи. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється з метою забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів, а також підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Функції державного контролю в галузі охорони атмосферного повітря здійснюють органи Державної екологічної інспекції на основі Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України в редакції від 16.06.2004 р.; органи Державної автомобільної інспекції

Міністерства внутрішніх справ (відповідно до п. 5.13 Положення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 р. її підрозділи мають право здійснювати контроль за технічним станом транспортних засобів, додержанням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та шкідливого впливу фізичних факторів, встановлених для відповідного типу автомобільного транспорту та сільськогосподарської техніки); органи Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України, положення про яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України в редакції від 24.09.2004 р. та інші державні органи.

Охоронно-відновлювальні заходи. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена. Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища затверджений постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 р.

Важливу роль у системі цих заходів відіграють також заходи юридичної відповідальності зо порушення вимог охорони атмосферного повітря.

Кримінальна відповідальність в цій галузі передбачена за вчинення злочину визначеного ст. 241 КК України (забруднення атмосферного повітря).

Адміністративна відповідальність застосовується за вчинення таких адміністративних правопорушень: ст. 77 (самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків), ст. 78 (порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або шкідливого впливу на неї фізичних та біологічних факторів), ст. 78 (порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ), ст. 79 (недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію і експлуатації підприємств і споруд), ст. 79і (недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об'єктів або споруд), ст. 80 (випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів з перевищенням вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах), ст. 81 (експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах). Справи про ці правопорушення підвідомчі органам санітарно-епідеміологічної служби (ст. 236 КпАП України) – справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 78, 80, 81 КпАП України (коли є порушення санітарно-гігієнічних правил); органам виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища (ст. 242 КпАП України) – справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 77-81 КпАП України.

Дисциплінарна відповідальність застосовується у загальному порядку до працівників, винних у невиконанні вимог охорони атмосферного повітря, на основі норм Кодексу законів про працю України.

Цивільно-правова відповідальність застосовується у вигляді відшкодування збитків. Для визначення розміру збитків, які підлягають відшкодуванню, використовується Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджена наказом Мінекобезпеки України від 18.05.1995 р.