Алгоритмічна мова

Алгоритмічна мова – формальна мова для запису алгоритмів Алгоритмічні схеми А. Тьюрінга, Є. Поста і нормальні алгоритми А. Маркова також призначені для зображення різних алгоритмів, але вони виявилися практично непридатний для програмування, передавання та зберігання інформації в ЕОМ. Алгоритмічна мова повинна бути гнучкою, щоб забезпечити компактний і наочний запис алгоритмів, доступною для засвоєння. Нині налічується понад тисяча алгоритмічних мов, розрахованих на різні типи задач.

Алгоритмічні мови класифікують за різними рівнями, враховуючи ступінь залежності мови від конкретної ЕОМ. Розрізняють проблемно-орієнтовані алгоритмічні мови (мови високого рівня), призначені для запису алгоритмів незалежно від конкретного типу комп'ютера, та машинно-орієнтовані алгоритмічні мови (мови низького рівня), які враховують особливості конкретного комп'ютера (команди, пам'ять тощо). Безпосередній запис алгоритму машинною мовою вимагає деталізації алгоритму, внаслідок чого отримують ненаочний і важкий для розуміння запис. Тому для складання програм використовуються, як правило, мови високого рівня, в яких прийнята символічна форма запису близька до математичної. Крім того, незалежність алгоритмічної мови від ЕОМ дає змогу користуватися комп'ютером спеціалістам різних галузей. Щоб виконати програму, записану такою мовою, слід зробити п зрозумілою для машин. Для цього існують два методи: 1. Метод інтерпретації відповідність між мовою і машинною мовою встановлюється завдяки спеціальній програмі, що називається інтерпретатором. Він декодує програму і в міру цього декодування виконує відповідні команди. 2. Метод компіляції (трансляції) виконання програми складається з двох фаз – переклад програми на еквівалентну їй і машині мову. Здійснюється спеціальною програмою – компілятором (транслятором). Другий етап – виконання результуючої програми. Кожна алгоритмічна мова визначається завданням алфавіту, тобто переліком основних символів, і точним описом його синтаксису й семантики. Серед понять алгоритмічної мови виділяють базові конструкції – описи, вирази й оператори. Описи є джерелом атрибутивної інформації. Атрибути переважно характеризують тип значень, що обробляються комп'ютером, їх зображення в пам'яті, метод доступу. Вирази є джерелом значень, оператори – одиниці закінчених дій у програмі. Нині найпоширенішими алгоритмічними мовами є Паскаль, Фортран, Лісп, Асемблер, Алгол-68, Бейсік та ін.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.