Акселератор

Акселератор (лат. – прискорюю) – безпосередній зв'язок між зміною попиту і спричиненою ним значно більшою зміною інвестицій. У ширшому плані акселератор відображає співвідношення приросту інвестицій і зумовленого ним приросту національного доходу, готової продукції або споживчого попиту.

Акселератор є кількісним вираженням «принципу акселерації», згідно з яким будь-який приріст, скорочення доходу, кількості готової продукції або попиту вимагає ще більшого приросту чи скорочення інвестицій. Цей принцип сформулював у 1913 французький економіст А. Афтальйон, а в 1919 – американський економіст Дж. Кларк. Повніше він був обґрунтований у працях американських учених Р. Харрода, П. Самуельсона та англійського економіста Дж. Хікса. Називаючи цей принцип законом, П. Самуельсон стверджує, що згідно з ним «необхідний суспільству основний капітал у формі машин, устаткування або виробничих запасів залежить передусім від рівня доходу або обсягу виробництва». Оскільки приріст основного капіталу (або чисті інвестиції, за визначенням західних учених) має місце лише за умови зростання доходу, то період процвітання може завершитися не лише внаслідок скорочення продажу споживчих товарів, а й тому, що продаж встановиться на високому рівні або зростатиме повільніше, ніж раніше. Причиною цього є тривалий процес виготовлення устаткування (внаслідок чого незадоволений у цей час попи і зумовлює розширення виробництва) та його використання. Водночас, коли скорочується попит на готову продукцію, помітно зменшується потреба в інвестиціях. Дія акселератора зумовлена також тривалістю використання устаткування, внаслідок чого відсоткове співвідношення нових інвестицій до інвестицій, що використовуються на відновлення зношених засобів виробництва, більше, ніж відсоток приросту продукції, попит на яку вимагає нових капіталовкладень. Так, якщо за величини основного капіталу в 1 млрд. дол., що зношується щорічно на 10% (100 млн. дол.), попит на готові вироби також зросте на 10%, то потрібні інвестиції не тільки на відновлення основного капіталу у розмірі 100 млн. дол., а й на додаткове розширення капіталу для задоволення попиту, що зріс, також на 100 млн. дол. Це означає, що збільшення платоспроможного попиту на 10% вимагає збільшення капіталовкладень на 20%. Отже, принцип акселератор зумовлює значний приріст інвестиційних витрат внаслідок незначного приросту споживчих витрат. Щоб не знизилися капіталовкладення, необхідно підтримувати зростаюче споживання. Це означає, що одним із факторів депресії є скорочення темпів зростання споживання навіть за незмінності його абсолютних показників. Депресія виникне насамперед у галузях групи «А» (виробництво засобів виробництва) скорочення виробництва у цих галузях призводить до зменшення доходів і витрат на предмети широкого вжитку, що, у свою чергу, може зумовити ефект мультиплікатора у витратах. На тривалому проміжку часу при зростанні кількості населення або збільшенні реальних доходів принцип акселератора діє як стимулюючий фактор. Водночас дією лише цього принципу недоцільно пояснювати причини циклів, в т. ч. економічних криз. Принцип акселератора слід застосовувати у поєднанні з мультиплікатором Кейнса, який відображає залежність приросту доходу від приросту автономних інвестицій.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.