Дефляція
Дефляція – (лат. deflo – видуваю) – зменшення грошової маси, вилучення т обігу частини грошових засобів, випущених в період інфляції. Дефляція існує, коли ринкова пропозиція перевищує ринковий попит або за інтенсивного економічного розвитку.
Виділяють такі типи дефляції:
- короткотермінова дефляція, що існує за короткотривалого перевищення рівнем ринкової пропозиції рівня ринкового попиту;
- довготермінова дефляція, що відбувається за довготривалого перевищення рівнем ринкової пропозиції рівня ринкового попиту;
- гіпердовготермінова дефляція, що розвивається в умовах інтенсивного типу економічного розвитку, коли питомі економічні витрати ресурсів на одиницю продукції неухильно знижуються, тобто коли витратна еластичність результатів виробництва більша одиниці.
В сучасній економічній теорії аналізують переважно короткотермінову дефляцію, що розвивається внаслідок кон'юнктурної зміни співвідношення ринкового попиту і ринкової пропозиції й формується під впливом чинників сукупного попиту. Довготермінові дефляції досліджують більшою мірою неокласичні школи економічної теорії (теорія економіки ефективної пропозиції, теорія реального економічного циклу та ін.). Головною причиною цієї дефляції є зміни графіка сукупної ринкової пропозиції під впливом дії нецінових (витратних) факторів її формування.
Своєрідне трактування дефляції дає сучасна марксистська економічна теорія її представники вважають дефляцію однією з основних закономірностей зміни рівня сукупних ринкових цін у національній економіці, що інтенсивно розвивається внаслідок технічного і технологічного вдосконалення виробничих процесів. На думку значної частини сучасних західних економістів, дефляція – короткочасне явище у функціонуванні національного ринку і національної економіки, а в довготерміновому і особливо гіпердовготерміновому ринковому періоді для кількісної динаміки сукупних ринкових цін характерний певний рівень інфляції. Така розбіжність у поглядах на розвиток дефляційних процесів зумовлена, по-перше, тим, що в сучасній кейнсіанській і марксистській економічній літературі національний ринок і національна економіка вивчаються в різних аспектах у першій – у функціональному, в другій – у динамічному, по-друге, перша як активний чинник функціонування й розвитку національного ринку розглядає сукупний попит (сукупні витрати споживачів), а друга – сучасну пропозицію (сукупні витрати виробників). У кінцевому підсумку це призвело до того, що в кейнсіанській і марксистській економічних теоріях аналізувалися різні типи дефляції, а звідси й різні теоретичні висновки про сфери її розвитку. За різкого скорочення обсягів національного виробництва (сукупної пропозиції) в період переходу української економіки до регульованого ринку розвиток дефляційних процесів майже неможливий, вони можуть відбуватися лише щодо окремих товарів, але загалом національна економіка характеризується посиленням інфляційних процесів.
Джерело:
Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.