Економічна психологія

Економічна психологія – наука, яка вивчає економічне мислення, суб’єктивну форму існування й розвитку економічних потреб та інтересів окремої особи, колективу й суспільства, а також аспекти національної свідомості, психологи, цілей та ідеалів основних суб'єктів економічної діяльності, які опосередковано впливають на розвиток продуктивних сил. Економічна психологія сформувалася в 60-ті XX ст. у працях західних психологів Г. Саймона, П. Альбу, Дж. Катона та ін. Вони стверджують, що «психологічні витрати» повинні зараховуватися до витрат виробництва товарів і послуг, а предметом економічної психології є передусім економічна поведінка людини. Це зближує економічну психологію із західною економічною теорією, в якій предметом вивчення є насамперед економічна діяльність людини.

Елементами економічного мислення сучасного працівника є уміння знаходити оптимальні для зростання ефективності окремого робочого місця, бригади, цеху й підприємства й навіть галузі варіанти розвитку, оволодіння найновішими прийомами технологічних, проектно-конструкторських розробок, техніко-технологічна культура, орієнтація на найраціональніше використання економічних і природних ресурсів тощо. Водночас специфіка економічного мислення працівника певної спеціальності й професії залежить від сфери його діяльності (освіта, промисловців, сільське господарство тощо), посади (менеджер, безпосередній працівник сфери матеріального виробництва та ін.), характеру праці (є такий працівник співвласником засобів виробництва чи найманим робітником) та інших факторів. Найважливіші завдання економічної психології: формування в окремого працівника, трудового колективу почуття господаря, а в працездатного населення – національної економічної ідеї. Почуття господаря можна сформувати насамперед у людини-власника (засобів виробництва, створеного продукту, інтелектуальної власності тощо). Певною мірою це почуття формується за допомогою створення для найманого працівника належних умов (санітарно-гігієнічних естетичних та ін.), раціональних форм і методів організації праці, запровадження прогресивних систем заробітної плати тощо.

Формування національної економічної ідеї залежить від вибору моделі соціально-економічного розвитку країни, а отже, від домінуючої форми власності (на засоби виробництва, створений продукт, об'єкти інтелектуальної власності тощо), від характеру економічної та політичної влади, менталітету народу, панівної в суспільстві ідеологи тощо. Як засвідчила практика реформування економіки України після здобуття державної незалежності, такі моделі соціально-економічного розвитку, як перехід до ринкової або соціально орієнтованої ринкової економіки не сприяли формуванню національної економічної ідеї. Тим більше, що сама практика трансформації економічної системи в Україні істотно відрізнялася від основних параметрів моделі соціально орієнтованої ринкової економіки і була значною мірою наближена до капіталізму кінця XIX ст. Найоптимальнішою моделлю соціально-економічного розвитку країни, здатною сприяти формуванню національної економічної ідеї, могла б стати модель народної економіки. Предметом вивчення економічної психології повинні стати закони становлення, функціонування й розвитку національної економічної свідомості, аналогічні закони, притаманні свідомості населення у сфері безпосереднього виробництва, обміну і споживання. Так, всесвітньо відомий англійський економіст Дж. Кейнс сформулював основний психологічний закон, згідно з яким люди схильні, як правило, збільшувати споживання доходів, але не такою мірою, як зростає дохід. Цей закон діє у сфері споживання. Важливим завданням економічної психології є відкриття законів розвитку свідомості (на рівні окремого індивіда, трудового колективу, суспільства) в інших сферах суспільного відтворення. Оскільки в економічній теорії, втчу політичній економи, виділяють суб'єктно-об'єктні відносини, то при вивченні суб'єктних відносин (суб'єктів економічної власності, господарської діяльності тощо) необхідно досліджувати суб'єктивну оцінку індивідом економічних явищ і процесів (наприклад, величини вартості товарів). Така оцінка набула завершеності при визначенні вартості товару чи послуги в теорії граничної корисності. У ній, зокрема, наголошується лише на суб'єктивній оцінці конкретного економічного блага споживачем. Водночас науково обґрунтований підхід до цієї проблеми передбачає органічне поєднання такого підходу з теорією суспільне необхідних витрат, тобто зіставлення корисності, корисного ефекту з витратами (а водночас – і з пропозицією). Економічна свідомість, економічна психологія – важливі елементи духу народу, його духовності, національного характеру, які відіграють всезростаючу роль у соціально-економічному прогресі суспільства. Економічна психологія як наука формується на межі економічної теорії та психології.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.