Злотий

Злотий – грошова одиниця Польщі. Назва виникла у середньовіччі й походить від золотої монети, яку пізніше було замінено срібною, а її – іншими металами. Відповідно до грошової реформи в Польщі у 1526–28 було запроваджено злотову грошову систему. Проте грошові номінали в злотих у цей період ще не карбували. Термін «злотий» позначав грошово-облікову одиницю, а монетами цієї системи були шостак, трояк, грош, півгрош, шеляг і динар. Реальною срібною монетою злотий став лише з 1564. Карбували злоті у Вільнюсі. Як облікова одиниця злотий набув розповсюдження і в Україні. Його називали «золотим». Ця назва вживалася на означення інших монет, в т. ч. литовських, західноєвропейських. Фактично карбування злотих у Польщі почалося з 1766, номінальна вартість одного злотого дорівнювала чотирьом срібним або тридцяти мідним грошам. У 1794 вперше було випущено паперові гроші, номінальна вартість яких за традицією виражалася в злотих. У наступні періоди історії злотий використовувався як номінальна грошова одиниця, яка дорівнювала 100 грошам. Зміна масштабу цін з 1.01.1995 відчутно зміцнила злотий щодо зарубіжної валюти.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.