Кредитна карта

Кредитна карта – іменний платіжно-розрахунковий документ, який видають банки або торговельні фірми своїм клієнтам для оплати необхідних для них товарів і послуг, придбаних у кредит. Банки перебирають на себе ризик термінової оплати, а власник, як правило, повертає позику протягом місяця. За недотримання цієї умови нараховуються відсотки з боргу. Кредитна картка – пластикова картка із зазначенням номера, прізвища власника (з його підписом), терміну дії.

Сучасні кредитні картки містять інформацію понад 8 тис. знаків, за допомогою яких фіксуються дані про стан рахунка власника в банку, сплату податків, внески до фонду соціального страхування, стан здоров'я, групу крові тощо. Широке використання кредитних карток стало можливим із впровадженням комп’ютерних систем у банківську сферу, використанням банківських поточних рахунків і вкладів. Завдяки комп'ютеризації розрахунків обіг записаних на банківський рахунок грошей легко перетворюється з безготівкового на готівковий. Так, покупець підписує рахунок у магазині, який періодично здійснює розрахунки з банком, що обслуговує цього покупця, списанням певної суми з його поточного рахунку. Це зумовило кардинальне обмеження платежів готівкою.

Наприкінці XX ст. у розвинутих країнах світу безготівкові розрахунки становили до 90% роздрібного товарообороту. У США лише приблизно 5% працівників отримують заробітну плату готівкою. Водночас спостерігається певна диференціація серед населення за рівнем доходів, яке користується кредитними картками. Так, серед американців з річними доходами понад 50 тис. дол. Кредитними картками користуються 97%, а з доходами менш як 10 тис. дол. – 42%. У першій групі готівкою користується 1% населення у другій – 20%. У розвинутих країнах світу всередині 90-х налічувалося 15 видів кредитних карток, загальна їх кількість становила приблизно 650 млн. штук. Основні види таких карток – кредитні картки масового зразка на базі кредиту, для подорожей – дебетові, за якими здійснюються розрахунки на банківському рахунку клієнта. У міжнародних розрахунках впроваджено такі види кредитних карток: Віза, Мастеркард, Єврокард та ін. Використання кредитних карток потребує значних витрат на устаткування для їх обробки, на рекламу, що, у свою чергу, спричиняє підвищення цін. За користування кредитними картками береться певна плата установами, які їх випускають, у вигляді разових щорічних платежів або платіжної комісії, що регулярно нараховується.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.