Конгломерат
Конгломерат – одна з форм монополістичних (у т.ч. олігополістичних) об'єднань, за якої об'єднуються підприємства різних галузей народного господарства, не пов'язаних між собою виробничою і технологічною спільністю (функціональною залежністю), внаслідок чого здійснюється насамперед об'єднання капіталів, власності різних компаній, які перебувають під єдиним фінансовим контролем переважно великого банку.
До конгломератів входять промислові компанії, підприємства сфери послуг, банки, страхові компанії. Так, до американської корпорації ІТТ (Інтернешнл Телефон енд Телеграф), яка спеціалізується на виробництві телекомунікаційного устаткування, входять компанії з виготовлення комплектуючих виробів і контрольно-вимірювальної апаратури для автомобільної промисловості, деревообробні підприємства, страхові компанії та ін. Корпорація «Дженерал електрик» випускає майже 300 видів продукції, в т.ч. устаткування для звичайних і атомних електростанцій, реактивні мотори для літаків, холодильники, алмази, зубні щітки тощо.
Важливою особливістю розвитку конгломератів є недовговічність існування частини з них та примусовий характер об'єднання капіталів у формі поглинань, що здійснюються з участю могутніх банків та інших фінансових інститутів. Найпоширеніший метод «поглинання» – скуповування контрольного пакета акцій на біржі. Якщо підприємства стали збитковими, керівництво. Конгломерат може позбутися їх і перетворитися на багатогалузевий концерн, підприємства якого мають виробничу і технологічну спорідненість.
Головні причини виникнення конгломератів:
- дія закону централізації капіталу (і власності) на вищій стадії розвитку капіталізму,
- дія законів конкуренції на певному етапі, формою вияву яких є намагання усунути конкурента, захопити лідируючі позиції в перспективних галузях народного господарства. Тому не випадково конгломерати виникли передусім у найпередовіших і найприбутковіших галузях промисловості, пов'язаних з виконанням державних військових замовлень,
- циклічний і нерівномірний характер розвитку економіки, що призводить до кризи і збитковості підприємств в одних галузях і піднесення та процвітання в інших. Тому економічно виправданим є скуповування акцій прибуткових підприємств, що частково компенсує кризовий стан інших компаній у межах конгломератів. Це зумовлює найбільшу кількість «поглинань» в період економічного піднесення,
- тактика податкових маніпуляцій збитковість підприємств до їх приєднання давала можливість конгломерату списувати їх збитки зі своїх прибутків і таким чином зменшувати суму податків,
- намагання спекулятивно підвищувати курс акцій прибуткових компаній на фондовій біржі,
- особливості антимонопольного законодавства, зокрема заборона абсолютної 100% монополізації виробництва.
Техніко-економічна основа виникнення конгломератів – диверсифікація виробництва, тобто розширення номенклатури продукції, яку випускали підприємства й компанії, проникнувши в чужі для них галузі промисловості. Цей процес почався у США в середині 50-х. Значна частина конгломератів перетворилася згодом на військово-промислові комплекси. Основою такої трансформації стало одержання ними крупних замовлень держави на виготовлення зброї та військового спорядження. Певна кількість конгломератів з часом перетворилася на міжнародні монополії, що свідчило про посилення інтернаціоналізації виробництва. Гігантські конгломерати стають поступово центрами фінансово-промислових груп.
Джерело:
Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.