Патронат

Патронат (лат. покровитель) – особлива форма заступництва (покровительства) багатими людьми бідних. Виник в період розпаду первіснообщинного ладу і формування рабовласницького устрою; був поширений у Давньому Римі: бідні члени родів та безправні плебеї йшли під захист багатих людей (під патронат), отримували ім’я патрона, захист від нього, частину родової землі. З часом патронат поширився на рабів, яких відпускали на волю, на залежні від Риму громади, міста і провінції Італії. На пізніх етапах існування Римської імперії під патронат окремих сенаторів віддавалися дрібні землевласники й ремісники, села, громади й міста. Землевласники отримували при цьому право користуватися землею, уникали високих податків, гніту лихварів, утисків чиновництва. Своєрідною насильницькою формою патронату було втілення в життя наказу (капітулярію) французького короля в 847, згідно з яким кожний вільний франк мусив знайти собі сеньйора.

Сучасний патронат – це система підприємницьких організацій, створених для захисту інтересів капіталістів, впливу на політику держави, протидії могутнім транснаціональним корпораціям та ін. Такі організації виникли наприкінці XVIII – на початку XIX ст. у Великобританії, Німеччині та інших країнах. У них об’єднувалися підприємці окремих міст, областей, галузей промисловості з метою встановлення вигідних митних, транспортних тарифів, захисту своїх капіталів від зазіхань найманих робітників.

Джерело:

Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.