Поняття фінансового капіталу
Термін «фінансовий капітал» з'явився в ХVI-ХVII ст., тобто в період становлення ринкової системи господарювання. Із самого початку свого виникнення фінансовий капітал розглядався як грошовий капітал і різні фінансові зобов'язання. Ширшого розповсюдження термін «фінансовий капітал» одержав наприкінці XIX – початку XX ст. у зв'язку з об'єктивними процесами, які відбувалися в економіках найбільш розвинених країн світу. Цей період характеризувався значним ростом промисловості, утворенням великих акціонерних підприємств, картелів, концернів, трестів, тобто підприємницьких структур, які вимагають великих обсягів коштів для свого поступального розвитку. Паралельно з цими процесами в банківських установах відбувалося значне нагромадження грошового капіталу, формувався повноцінний фінансовий ринок, здатний забезпечити ефективний рух капіталів між галузями, регіонами і країнами.
Володіючи значними обсягами грошового капіталу, банківські й інші фінансово-кредитні установи дедалі активніше стали проникати в реальний сектор економіки, не задовольняючись роллю кредиторів. Грошовий капітал фінансово-кредитних інститутів дедалі більше почав використовуватися для заснування нових підприємств, придбання основних пакетів акцій та інших цінних паперів промислових акціонерних товариств, тобто знову став перетворюватися в промисловий капітал тільки на вищому витку еволюції промислового і позичкового капіталів.
Процеси об'єднання грошового капіталу фінансового сектора економіки з грошовим капіталом промислових і інших підприємств реального сектора економіки споконвічно мали фінансову природу, тому що були пов'язані з утворенням, розподілом і використанням фондів коштів, що стало основою для широкого розповсюдження терміна «фінансовий капітал». При цьому під фінансовим капіталом розуміли грошовий капітал, певним чином мобілізований і використовуваний як дійсний промисловий капітал.
Перетворення грошей у капітал є об'єктивною закономірністю розвитку ринкового способу господарювання, товарного виробництва і обігу. Потреба в коштах господарських структур – це потреба в джерелах формування капіталу, які необхідно залучити в такій кількості і якості, щоб з'явилися фінансові можливості для вирішення стратегічних і тактичних завдань підприємницької діяльності. Тому кошти, а також інші види матеріальних і нематеріальних активів, оцінені у вартісній (грошовій) формі, мобілізовані з різних джерел з метою фінансового забезпечення господарської діяльності, розглядаються в сучасних ринкових умовах як фінансовий капітал підприємницьких структур. Отже, за своєю економічною природою фінансовий капітал є капіталом у грошовій формі, який перетворюється в дійсний капітал у процесі свого інвестування.
В умовах сучасного етапу розвитку ринкової системи господарювання розуміння фінансового капіталу як чисто грошового капіталу фінансових інститутів, що використовується в реальному секторі народного господарства, поступово трансформується. Це обумовлено тим, що в умовах сучасного ринкового господарства капітал підприємницьких структур фактично утворюється не тільки за рахунок мобілізації коштів з різних джерел, а й також шляхом вкладення матеріальних і нематеріальних активів, земельних ділянок, цінних паперів, інтелектуальних ідей і т.д. У зв'язку з цим фінансовий капітал можна розглядати як вартість сукупності залучених з різних джерел коштів, призначених для фінансового забезпечення господарської діяльності підприємницьких структур.
Основною метою функціонування фінансового капіталу є забезпечення формування доходу для власників підприємств і створення сприятливих умов для поступального розвитку суб'єктів підприємництва в процесі кругообігу дійсного капіталу на макро- і мікроекономічному рівні.