Норми регулювання обігу готівки
З метою регулювання сфери готівково-грошового обігу НБУ використовує такі основні норми:
- витрачання готівки підприємств (організацій, установ) на поточні потреби;
- ліміт залишку готівки в касах підприємств (організацій, установ);
- норми і цілі витрачання грошей з виручки підприємств (організацій, установ).
Комерційні банки повинні встановлювати суворий контроль за виконанням цих норм готівкового обігу всіма суб'єктами господарської діяльності.
Видача готівки банками на поточні потреби підприємств (організацій, установ) проводиться диференційовано в розмірі до тридцятикратного неоподаткованого мінімуму на місяць залежно від їх розмірів (кількості працюючих). Ці кошти підприємства можуть використовувати на поточні потреби за власним розсудом на будь-які виробничі, господарські та інші цілі, крім виплат заробітної плати і відрядних. Витрати на заробітну плату до поточних потреб підприємств не відносяться.
Підприємства, які мають постійний грошовий виторг (підприємства роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування), можуть витрачати готівку на поточні потреби або з виторгу, або з одержаних в установі банку коштів, не перевищуючи при цьому відповідної норми.
На кінець кожного дня підприємства, організації та установи можуть залишати в своїх касах готівку лише в межах ліміту. Інші грошові кошти підприємства мають зберігатися на відповідних рахунках у установах банків. Ліміт залишку готівки в касі встановлюється щорічно протягом першого кварталу і в разі необхідності переглядається протягом року. Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства (незалежно від того, перебувають чи не перебувають вони на самостійному балансі) встановлюється комерційними банками за місцем відкриття розрахункового рахунка з огляду на режим роботи підприємства та графіка заїзду інкасаторів.
За своїм економічним змістом ліміт каси, тобто залишок грошей, що переходить у касі з дня на день, має відповідати потребам і конкретним умовам фінансово-господарської діяльності підприємства.
Для підприємств і організацій, які мають постійну грошову виручку і зобов'язані здавати її в банк або на пошту щоденно наприкінці робочого дня, ліміт залишку готівки в касі встановлюється в розмірах, необхідних для забезпечення нормальної роботи ранком наступного дня. Для виробничих підприємств, а також для організацій і установ, які не мають постійної грошової виручки і отримують готівку в банку, ліміти залишку каси встановлюються в межах середньоденного витрачання готівки, крім витрат на заробітну плату, допомоги за тимчасовою непрацездатністю, стипендії, премії.
Фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності та фермерам ліміт залишку готівки в касі не встановлюється.
Підприємства мають право зберігати у своїх касах готівку понад встановлені ліміти тільки для оплати праці, виплати допомог за соціальним страхуванням і стипендій не більше трьох робочих днів, включаючи день отримання готівки в установі банку. По закінченні цього строку не використані за призначенням гроші мають бути повернуті в банк.
Для встановлення лімітів залишків готівки в касах установи банків одержують заявку-розрахунок від підприємств, організацій і установ за встановленими формами.
Поряд з лімітом залишку каси підприємством плануються і банком затверджуються порядок та строки здавання виручки в банк. Відповідальність за не встановлення лімітів залишку готівки в касах підприємств незалежно від форм власності і виду діяльності покладається на установи комерційних банків.
Готівка з виручки може витрачатися: підприємствами і організаціями роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, споживчої кооперації на оплату праці працівників у межах коштів, спрямованих на споживання; на закупівлю сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки у населення; на купівлю скляної тари у населення і розрахунки з фізичними особами; на купівлю у роздрібних магазинах і населення за готівку інструменту, запасних частин, ниток, ґудзиків, лаків, фарб, парфюмерно-косметичних товарів, фотопаперу та інших матеріалів, які необхідні для надання послуг населенню, тощо.
Підприємства, які мають постійну грошову виручку, можуть використовувати готівку на поточні потреби з виручки або із отриманих в установах банків коштів, не перевищуючи при цьому встановлених норм використання готівки на поточні потреби підприємства. Норми витрачання грошей з виручки невіддільні від норм витрачання готівки на поточні потреби підприємств.
До підприємств, організацій і установ, що порушують норми з регулювання обігу готівки, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.
Джерела:
- Банковское дело: Учебник/ Под ред. В. И. Колесникова. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 480 с.
- Деньги, кредит, банки: Справ. пособие/ Под ред. Г. И. Кравцовой. – Мн.: Меркаване, 1994. – 270 с.
- Деньги. Кредит. Банки: Учебник/ Под ред. Е. Ф. Жукова. – М.: ЮНИТИ, 2000. – 622 с.
- Деньги. Кредит. Банки: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп./ Под ред. О. И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 450 с.
- Иванов В. М. Деньги и кредит. Курс лекций. – К.: МАУП, 1999. – 230 с.
- Финансы, деньги, кредит: Учебник/ Под ред. О. В. Соколовой. – М.: Юристъ, 2001. – 784 с.
- Шуляк П. Н. Финансы: Учебник. – М.: Издательский Дом «Дашков и К0», 2002. – 3-е изд., перераб. и доп. – 752 с.