Підвищення ефективності управління виробничою інфраструктурою
Раціоналізація виробничої інфраструктури є різновидом інноваційної діяльності, тобто діяльності по усвідомленню необхідності і здійсненню всіх тих змін, які є новими для інфраструктурного комплексу підприємства. План раціоналізації виробничої інфраструктури слід оцінювати з позицій ефективності виробництва підприємства в цілому.
Джерела економічних втрат у виробничій інфраструктурі розрізняються залежно від їх причинно-наслідкових зв'язків, впливу і форм прояву. Основними типами втрат є: обумовлені зовнішніми до виробничої інфраструктури або внутрішніми причинами; формальні і дійсні втрати; прямі (кінцеві) і непрямі втрати виробничої інфраструктури (втрачена потенційна вигода із-за неякісного або невчасного обслуговування основного виробництва або зовнішніх споживачів); постійні або ситуативні втрати; формально-структурні і методологічні втрати.
Основними елементами моделі організації процесу раціоналізації виробничої інфраструктури є: усвідомлення проблеми і її визначення; планування і вибір методів її рішення по критеріях ефективності; реалізація і зворотний зв'язок.
Додаткові складнощі у вирішенні проблем раціоналізації виробничої інфраструктури обумовлені:
- слабкістю інформаційний бази;
- недостатністю людських і фінансових передумов.
Комплекс проблем може бути поділений на первинні і вторинні (підпроблеми). Елементами первинних проблем є цільові характеристики і обмеження (наприклад, завдання жалю транспортних витрат з урахуванням наявних транспортних засобів). Вторинні проблеми – взаємозв'язана система окремих способів вирішення первинних проблем (наприклад, збільшення об'єму перевезень шляхом раціоналізації схем транспортування).
Механізм удосконалення виробничої інфраструктури базується на системному підході і потребує реалізації принципів:
- Принцип адекватності проявляється в тому, що механізм удосконалення виробничої інфраструктури повинен мінятися відповідно до змін у виробничих умовах підприємства і зовнішньому економічному середовищі, його організаційної структурі і т.п.
- Принцип безперервності розвитку реалізується шляхом удосконалення методичної бази, змісту виконуваних робіт відповідно до складності виробництва, управління, проявом технологічних процесів, устаткування. Механізм удосконалення виробничої інфраструктури повинен розвиватися пропорційно розвитку виробництва і системи управління підприємством.
- Принцип відповідності механізму удосконалення виробничої інфраструктури системі управління підприємством.
- Економічність.
- Принцип зворотного зв’язку. Його суть полягає в постійному контролі результатів управління виробничою інфраструктурою.
- Принцип можливості моделювання реалізується шляхом управління виробничою інфраструктурою відповідно до певної моделі. Моделі мають логічні (семантичні) або формалізовані (математичні) залежності.
Організаційне забезпечення ефективного управління виробничою інфраструктурою повинне відповідати вимогам:
- обов’язкове використання на всіх рівнях керування;
- контроль всіх етапів управління виробничою інфраструктурою;
- організаційно-нормативною основою механізму удосконалення виробничої інфраструктури повинен бути бізнес-план підприємства;
- побудування механізму удосконалення виробничої інфраструктури з урахуванням чинних пропорцій у системі управління підприємством.
Джерела:
- Гончаров В.Н. и др. Эффективность производственной инфраструктуры. Луганск, 1994. – 168 с.
- Организация производства на предприятии. / Под ред. Туровца Ю.П. и Себирского Б.Ю. Ростов-на-Дону: Издательский центр МарТ, 2002. – 464 с.
- Ягодка А.Г. Соціальна інфраструктура і політика: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2000. – 212 с.
- Новицкий Н.И. Организация и планирование производства. Практикум. Мн.: Новое издание, 2004. – 256 с.
- Логистика: Учебник для студ. вузов / Аникин Б.А и др. Под ред. Аникина Б.А. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 367 с.
- Богатко А.Н. Система управления развитием предприятия. М.: Финансы и статистика, 2001. – 240 с.