Диспетчерський контроль процесу виробництва
Через характер вірогідності протікання виробничого процесу на сучасному промисловому підприємстві завжди можливі відхилення фактичного стану виробництва в кожний окремий момент часу від його розрахункових значень на ті ж періоди.
Наявність таких відхилень в певних межах – явище неминуче, оскільки у момент розробки нормативів і планів практично неможливо врахувати всі можливі стани елементів виробництва (засобів праці, предметів праці, робочої сили) і їхні взаємозв'язки. Тому важливим є не сам факт появи відхилення, а його величина, спрямованість і можливість швидкого усунення.
Успішне подолання відхилень від нормального ходу виробництва залежить від своєчасності інформації про відхилення і оперативність регулювання виробництва, саме це і є змістом діяльності диспетчерського апарату підприємства.
Диспетчеризація є централізованим контролем і безперервним оперативним керівництвом поточним ходом виробництва в масштабі як підприємства, так і окремих його структурних підрозділів. В її завдання входить систематичний контроль планів-графіків виготовлення продукції, координація роботи взаємопов'язаних підрозділів підприємства, вживання оперативних заходів з попередження порушень в ході виробничого процесу, ліквідація наслідків виникаючих порушень.
Методи і завдання диспетчерського регулювання багато в чому визначаються типом виробництва. На підприємствах одиничного і дрібносерійного виробництва основними об'єктами диспетчерського контролю є терміни виконання найважливіших робіт за окремими замовленнями і оперативна підготовка до виконання поточних завдань. Диспетчерський контроль здійснюється на підставі планів-графіків виконання замовлень.
На підприємствах серійного виробництва основні об'єкти диспетчерського контролю – терміни запуску-випуску партій предметів праці, стану складських заділів, ступінь комплексного забезпечення складальних робіт. Контроль здійснюється на підставі планів-графіків роботи цехів і дільниць, міжцехових подач з урахуванням норм випереджень.
У великосерійному і масовому виробництві основними об'єктами диспетчерського контролю є дотримання встановлених тактів роботи потокових ліній і стан внутрішньолінійних і міжлінійних заділів. Контроль здійснюється на основі змінно-добових і погодинних графіків роботи.
На підприємствах будь-якого типу виробництва обов'язковими об'єктами диспетчерського контролю є випуск товарної продукції відповідно до встановлених планом обсягів і термінів, стан незавершеного виробництва, матеріально-технічна забезпеченість виробництва.
Оперативне регулювання ходу виробництва в масштабі всього підприємства здійснює диспетчерське бюро, очолюване головним диспетчером. Заводський диспетчерський апарат складається із змінних (чергових) диспетчерів і операторів, які за допомогою технічних засобів забезпечують зв'язок з підрозділами підприємства, а також фіксацію і обробку отриманої інформації.
Головне завдання диспетчерської служби цеху – підтримка і Дотримання строгої календарної зв'язаності різних елементів виробництва відповідно до встановлених планових завдань.
Сигнали і претензії цехів, розпорядження щодо ліквідації відхилень, оперативні завдання керівництва підприємства вносяться в спеціальний диспетчерський журнал. Ефективність оперативного регулювання виробництва спирається на оснащеність диспетчерського апарату технічними засобами зв'язку, сигналізації, обробки інформації.
Джерело – глава з навчального посібника:
Внутрішній економічний механізм підприємства: навчальний посібник / В.М. Гончаров, Н.В. Касьянова, Н.В. Вецепура, Д.В. Солоха та ін.. – Донецьк: СПД Купріянов В.С., 2007. – 284 с.