Загальна характеристика роботи з кадрами
У складних криміногенних умовах прокуратура спільно з іншими правоохоронними органами вирішує питання боротьби зі злочинністю, зміцнення законності та правопорядку в державі.
Успішне виконання поставлених перед прокуратурою завдань значною мірою залежить від чіткої організації роботи з відбору, розміщення, виховання та професійної підготовки прокурорсько-слідчих кадрів. Якісна професійна підготовка, високі моральні риси та життєвий досвід кадрів дозволяють успішно вирішувати завдання зі зміцнення законності та правопорядку.
Кадри для органів прокуратури в основному готують Київський, Львівський університети, Одеська національна юридична академія, а також Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, де створено інститут підготовки кадрів для органів прокуратури.
Генеральна прокуратура, а також прокуратури областей постійно приділяють увагу питанням підготовки кадрів у цих навчальних закладах, підтримуючи з ними зв’язки, беруть участь у розробленні спеціальних навчальних програм. Генеральний прокурор України наказом № 2 від 25 лютого 2004 р. "Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України" зобов’язав керівників усіх ланок органів прокуратури "здійснювати більш якісний добір абітурієнтів до вищих юридичних закладів. Рекомендації для вступу до навчання надавати насамперед особам, звільненим із Збройних Сил, робітникам, службовцям зі стажем роботи не менш двох років, які мають високий рівень загальноосвітньої підготовки" (п. 1.7 Наказу).
Виходячи з цих вимог, відділи роботи з кадрами прокуратур обласного рівня щороку через міських і районних прокурорів займаються відбором абітурієнтів. Ця робота визнається однією з найважливіших складових системи підготовки кадрів. Районні та міські прокурори, апарат облпрокуратур займаються формуванням кадрів, органів прокуратури, починаючи з відбору абітурієнтів.
Який же зміст вкладається в поняття "кадри", "робота з кадрами"? Кадри визначаються як основний підготовлений склад працівників якого-небудь підприємства, установи.
Робота з кадрами – це діяльність, яка пов’язана з виконанням функцій управління. У зв’язку з тим, що функція управління реалізується стосовно людини, яка займається трудовою діяльністю, необхідно враховувати психологічний аспект її особистості. З урахуванням цього здійснюють добір, розміщення, виховання І професійну підготовку кадрів. При цьому, як відмічається в Наказі № 2 Генерального прокурора від 25 лютого 2004 р., "роботу із забезпечення добору, розстановки, професійної підготовки та виховання кадрів розглядати як ефективний засіб підвищення авторитету органів прокуратури, їх ролі в зміцненні законності і правопорядку" (п. 1.1 Наказу).
Виходячи з цих вимог Генерального прокурора України, а також із напрацьованої практики, уся робота з добору кадрів організовується відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру". Закон України "Про прокуратуру" визначає, що прокурорами і слідчими можуть призначатися громадяни України, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові та моральні якості. Тому необхідно приділяти пильну увагу до особистості працівника, його ділових і моральних якостей при прийнятті його на роботу, а також при проходженні служби на відповідних посадах.
Особистість – це психологічне обличчя людини як дієздатного члена суспільства, що розуміє свою роль у ньому. Це обличчя складається із природжених задатків і життєвого досвіду людини. Чим активніша діяльність людини, тим виразніше будуть проявлятися риси її характеру. Риси характеру особистості мають багато ознак, таких як: доброта, вірність, жадність та ін. Тому при доборі кадрів, зважаючи на специфіку та важливість прокурорсько-слідчої діяльності, доцільно враховувати не тільки окремі дані, що характеризують психіку особистості, а і її риси як цілісне творіння. Часто при визначенні цілісного образу допускаються помилки через неправильне розуміння матеріалів, які характеризують поведінку або діяльність особи.
Для співробітників прокуратури характерні такі загальновизнані професійно значущі якості, як вимогливість, дисциплінованість, почуття обов’язку й ін. Але трапляється, що такими якостями наділяється особа тільки на підставі даних про її діяльність, які в ряді випадків свідчать не про вимогливість, а про самодурство, не про дисциплінованість, а про лінощі та ін. У зв’язку з цим якості особистості, які схожі за проявами, але різні за метою та засобами діяльності, значно складніше виявляти. Правильно, об’єктивно оцінити дані про особистість – означає не допустити помилок при доборі та розміщенні кадрів.
Практикою відпрацьовано найбільш, результативні методи вивчення особи: а) вивчення життєвого шляху особи; б) вивчення думки колективу, де працює особа; в) вивчення близького оточення особи; г) доручення окремої роботи або створення ситуації, за якої найбільшою проявляються професійні якості; ґ) вивчення думки особи про її роль у справах, які вирішуються колективом.
Доцільно розглянути кожний метод окремо.
- Вивчення життєвого шляху особи – це ефективний метод, який застосовується завжди, коди вирішується питання про її працевлаштування, підвищення на посаді та в інших випадках. При цьому особа вивчається не тільки за анкетою, автобіографією, а також і в особистому спілкуванні та бесідах. Під час спілкування доцільно ставити різні запитання, у тому числі проблемного характеру, з’ясувати коло особистих інтересів і потреб.
- При вивченні думки колективу, де працює особа, необхідно враховувати, що оцінка колективу найбільш об’єктивна, вона характеризує не тільки ставлення особи до виконання своїх трудових обов’язків, але й до колективу.
- Вивчення близького оточення особи, її друзів, партнерів за інтересами, відпочинком дозволяє побачити особу ніби у відображенні її в особистих рисах інших, оскільки, як правило, взаємини складаються на ідентичних переконаннях, цінностях, інтересах.
- Доручення особі окремої роботи або створення ситуації для виявлення професійних якостей дозволяє перевірити не тільки її здатність виконати ту чи іншу роботу, але й перевірити уміння самостійно приймати рішення, виявляти волю і наполегливість, ерудицію, знання законодавства.
- При вивченні думки особи про себе, своє місце і роль у колективі при вирішенні поставлених завдань можна зробити висновок про об’єктивність особи в оцінні персональної ролі в колективі (чи не принижує і не замовчує значущість інших працівників, чи правильно дає характеристику діловій атмосфері в колективі).
Запропоновані методи вивчення особи не є вичерпними, вони можуть бути розширені з урахуванням конкретної ситуації й не завжди повинні всі застосовуватися.
Джерело – глава з підручника:
Курочка М.Й., Каржач П.И. Прокурорський нагляд в Україні: Підручник / МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України; [За ред. проф. Е.О. Дідоренка]. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 424 с.