Формування резерву кадрів для висунення на вищі посади

У Наказі Генерального прокурора України № 2 від 25 лютого 2004 р. "Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України" заступникам Генерального прокурора України, начальнику Управління кадрів Генеральної прокуратури, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів і Військово-морських сил України запропоновано постійно дбати про створення резерву кадрів для висунення на вищі посади, використовуючи з цією метою підвищення їх професійної кваліфікації, атестацію прокурорів і слідчих.

До резерву зараховуються зазвичай на підставі рішення атестаційної комісії, затвердженого наказом Генерального прокурора, професійно підготовлені працівники, які успішно виконують службові обовязки, мають організаторські здібності та необхідний практичний і життєвий досвід. Заміщення керівних посад проводиться, як правило, працівниками, які перебувають у резерві.

Кадровий резерв для висунення на вищі посади формується:

  • у Генеральній прокуратурі України – на посади прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокурорів регіонів і Військово-морських сил та їх заступників, а також керівників структурних підрозділів;
  • у прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокуратурах регіонів і Військово-морських сил України – на посади прокурорів міст, районів, міжрайонних і прирівняних до них прокурорів, а також керівників структурних підрозділів.

Таким чином, створено чітку систему сформування резерву кадрів для висунення на виші посади. До формування резерву в прокуратурах обласного рівня мають відношення й прокурори міст, районів, а також керівники відділів і управлінь обласних прокуратур. Вони беруть участь у відборі кандидатів для резерву, їх думки та пропозиції враховуються при обговоренні конкретних кандидатів, тобто зусиллями цих працівників і створюється резерв.

Згідно зі ст. 46 Закону України "Про прокуратуру" на посаду прокурорів обласного рівня призначаються особи віком не молодше ЗО років, які мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи років; на посади районних і міських прокурорів – віком не молодше 26 років із стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох років. У наказі Генерального прокурора № 2 від 25 січня 2004 р. визначається, що для висунення на виші посади необхідно використовувати атестацію і зараховувати до резерву професійно підготовлених працівників, які успішно виконують службові обов’язки, мають організаторські здібності, необхідний практичний і життєвий досвід.

Можна стверджувати, що резерв кадрів для висунення на посади – це основне джерело поповнення і підготовки керівних кадрів органів прокуратури. Зарахування до резерву на висунення слід розглядати як цілеспрямовану підготовку особи для самостійної роботи та на самостійну посаду. Відомі вихідні дані про особу, його професійну підготовку, а також на якій посаді їй передбачається працювати, тому використовується цілий комплекс заходів для того, щоб підготувати майбутнього керівника до самостійної роботи. Безперечно, що кожна посада, для якої готують резерв, має свою специфіку, тому й підготовку організовують з урахуванням цієї специфіки.

Наприклад, усю підготовку резерву для висунення на посаду прокурора району, міста можна умовно поділити на три етапи:

  • перший етап – добір і висунення до резерву. На цьому етапі вивчаються ділові та моральні якості працівника прокуратури;
  • другий етап – навчання і підготовка резерву в районній, міській, а також обласній прокуратурах. На цьому етапі використовуються всі форми навчання, при цьому приділяється увага питанням керування колективом і організації роботи. Навчання проводиться за спеціальною програмою;
  • третій етап – навчання в інституті підвищення кваліфікації, де завершується підготовка резерву на посаду міськрайпрокурора. Слухачі одержують знання щодо організації роботи за всіма напрямками прокурорської діяльності.

Успішною підготовка резерву для висунення на виші посади буде тоді, коли навчання поєднується з самоосвітою і вихованням. Цим процесом повинні керувати і брати в ньому участь районні, міські прокурори, а також начальники управлінь і відділів обласних прокуратур. Контроль за етапом роботи з резервом на висунення на вищі посади здійснює відділ по роботі з кадрами, колегія і прокурор області, про зарахування до резерву на висунення на вишу посаду працівник повинен знати й дати на це свою згоду. У зв’язку з цим він повинен проявити себе; бути ініціативним, дисциплінованим, відповідально виконувати професіональні обов’язки. У цей період є найбільш сприятливими умови для вивчення особистості співробітника, якого зараховано до резерву, на підставі даних вивчення особистості під час перебування в резерві необхідно психологічно підготувати її до діяльності керівника.

При підготовці до діяльності керівника доцільно відпрацювати й закріпити такі навички:

  • спілкування з людьми, у тому числі вміння їх слухати. Відпрацювати форму спілкування з підлеглими, навчитися ставитися до них із повагою, вислуховувати їх і розуміти. Доцільно пам’ятати, що вміння чути іншого – це професійний інструмент керівника;
  • уміння приховувати свій емоційний стан у процесі спілкування;
  • уміння вести бесіду (повідомити співрозмовника про мету зустрічі, надати йому можливість бути більш активним і довірливим);
  • уміння проводити наради и виступати на них (визначити завдання при виступі, не відхилятися від мети наради, ставити питання учасникам наради, правильно закінчувати нараду і підбивати її підсумки;
  • уміння визначати соціально-психологічний стан у колективі, для чого треба знати поведінку працівників у службовий і позаслужбовий час, аналізувати конкретні ситуації.

Під час підготовки резерву необхідно відпрацювати навички виховної роботи при виконанні функції організації (управління). При цьому треба враховувати, що до засобів виховної роботи відносяться:

  • чітке виконання кожним працівником функціональних обов’язків, що визначається наказом прокурора;
  • рівень організації роботи та контролю виконання;
  • рівень активності членів колективу;
  • міжособистісні стосунки в колективі;
  • поведінка керівника, а також окремих членів колективу;
  • організація навчання в колективі.

До виховної роботи слід віднести й такі фактори, як особистий приклад керівника, інформування членів колективу про події в колективі, районі тощо, розвиток критики і самокритики, уміле застосування заохочень і стягнень.

Робота з резервом – це складний і безперервний процес. При цьому враховується настрій особи, зарахованої до резерву.

Істотну шкоду настрою й активності осіб, які зараховані до резерву, заподіюють випадки призначення на посаду особи, яка не була в резерві, а також відсутність конкретного строку перебування в резерві. Такі обставини породжують у людини негативне ставлення до свого стану як особи, зарахованої до резерву для висунення на вищу посаду.

Джерело – глава з підручника:

Курочка М.Й., Каржач П.И. Прокурорський нагляд в Україні: Підручник / МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України; [За ред. проф. Е.О. Дідоренка]. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 424 с.