Взаємодія судових і правоохоронних органів

Для досягнення мети координації необхідно здійснювати взаємодію з судами. У "Положенні про координацію діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю" визначено вимоги щодо взаємодії правоохоронних і судових органів. ЦІ вимоги пов’язані з тим, що судові органи згідно зі ст. 129 Конституції України діють незалежно, підкоряються тільки закону. У зв’язку з цим вирішувати питання взаємодії правоохоронних органів необхідно з урахуванням указаних конституційних вимог. Водночас зрозуміло, що ефективна координація правоохоронних органів неможлива без взаємодії з судами. Об’єктивна необхідність взаємодії правоохоронних органів і суду визначається вимогами ст. 2 КПК України, яка регламентує завдання кримінального судочинства. Констатуючи той факт, що носій судової влади – суд – не можна рівняти з іншими правоохоронними органами, діяльність яких у боротьбі зі злочинністю координується прокуратурою, слід урахувати, що суди, здійснюючи правосуддя, також проводять профілактику правопорушень.

Досить звернути увагу на вимоги ст. 23 КПК України, які стосуються суду: "При провадженні дізнання, попереднього слідства і судового розгляду кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор зобов’язані виявити причину злочину", а суд зобов’язаний відповідним чином реагувати на ці обставини. Так, ст. 23-2 КПК України проголошує: "Суд при наявності на те підстав вносить окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або службових осіб на встановлені по справі факти порушення закону, причини й умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів.

Таким чином, суди, врівень з іншими правоохоронними органами, при здійсненні правосуддя займаються профілактикою злочинності. Реформа судової системи – це насамперед втілення конституційних основ судочинства, що підвищують рівень судового захисту прав, свобод громадян, і профілактична діяльність судів при здійсненні судочинства набуває особливої ваги. Суди від імені держави приймають рішення стосовно службових осіб, у тому числі й щодо усунення причин та умов, які сприяють вчиненню злочинів.

Джерело – глава з підручника:

Курочка М.Й., Каржач П.И. Прокурорський нагляд в Україні: Підручник / МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України; [За ред. проф. Е.О. Дідоренка]. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 424 с.