Господарський контроль: поняття, завдання, функції та процес здійснення

Поняття господарського контролю. Словосполучення «господарський контроль» утворене з відокремлених понять: «контроль» і «господарство».

З етимологічної точки зору контроль (від французького – «сопігоіе») – перевірка або спостереження з метою перевірки. Французьке «controle», у свою чергу, утворилося від латинського «contra» – префікс, що означає «протидію», «протилежність» тому, що виражено в другій частині слова, наприклад «контрреволюція», «контрманевр». У другій частині слова «контроль» міститься слово «роль» (від лат. «role»), тобто «міра впливу, значення, ступінь участі в чомусь». «Ступінь участі в чомусь» – одне із варіантів тлумачення слова «роль», - слід розглядати як здійснення будь-якої дії. В цьому випадку у значенні слова «контроль», окрім «перевірки» або «нагляду з метою перевірки», випливає ще один зміст цього слова, який іноді не береться до уваги, - протидія чомусь небажаному. В такому розумінні більш правильніше тлумачити слово «контроль» як перевірку, а також спостереження з метою перевірки для протидії чомусь небажаному, виявлення, попередження та притінення протиправної поведінки з боку будь-кого.

Саме це визначення найбільше відповідає юридичному змісту контролю як одного з видів реалізації повноважень державних і недержавних утворень, що проявляється в конкретній контрольній діяльності. Контроль надає допомогу підконтрольній структурі в наведенні порядку на об'єкті. Таким чином, контроль - це систематичне спостереження і перевірка процесу функціонування відповідного об'єкту з метою виявлення його відхилень від заданих параметрів. Сутність контролю полягає в тому, що суб'єкт управління здійснює перевірку з урахуванням того, як об'єкт управління виконує його вказівки. Крім того, контроль – це необхідна умова існування будь-якого виробництва, він є енергією господарського життя, яка дає імпульс соціально-економічному розвитку. Він ніби розповсюджує все позитивне, що було накопичене попередньо.

Підходи до визначення поняття «господарський контроль» завжди були різними. В літературі його розглядали і як принцип, і як метод та форму, і як вид діяльності. До цього часу серед вчених немає єдиної думки щодо назви такого контролю. Одні називають його економічним, інші - фінансово-господарським чи господарським.

Терміни «господарювання», «виробництво», «економіка» в економічній літературі можуть вживатися як синоніми.

З точки зору теорії і методології контроль як предмет вивчення (як дисципліну) більш правильно називати економічним поняттям «господарський контроль». В даному випадку більш яскраво проявляється сфера його дії, усвідомлюється, що контроль, насамперед, опосередковує економічні відносини, пов'язані з виробництвом цінностей та наданням послуг.

Але, попри усе, потрібно враховувати і таке: на несправедливі обвинувачення на адресу господарського права відповіло саме життя. Багато господарських правових понять давно увійшли у практику, їх не треба було «винаходити» заново. Вони знайшли своє місце у новому українському законодавстві. Мова йде, наприклад, про такі поняття, як «суб'єкт господарювання», «господарські відносини», «господарські зобов'язання», «господарський договір», «правова робота у народному господарстві», «господарська діяльність», «господарські операції, господарські рішення» та ін.

Господарство – це сукупність природних та створених людиною цінностей, що використовуються людьми для підтримки, покращання умов та засобів існування і життєзабезпечення. Якщо під господарством розуміють процес виробництва, то господарський контроль – це контроль діяльності виробництва в широкому розумінні цього слова. Будь-яка діяльність підприємства передбачає наявність суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання – це зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка проводить господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа – суб'єкт підприємницької діяльності.

В нових умовах господарювання основним суб'єктом контролю за діяльністю господарюючих одиниць є власник. Лише він наділений владними повноваженнями щодо формування, використання та розподілу майна і результатів господарювання, а тому завжди виконує невід'ємну функцію - посилення власності та забезпечення її збереженості.

Власником і, відповідно, суб'єктом контролю може бути держава, колектив, приватна особа тощо.

Господарська діяльність неможлива без застосування системи економічних важелів щодо додержання законодавства в галузі господарської політики, тобто без систематичного і дієвого контролю з боку держави за виробництвом, розподілом і споживанням суспільного продукту. За допомогою контролю держава захищає інтереси споживачів, перевіряє якість продукції та усі види обслуговування, що існують на ринку.

Таким чином, господарський контроль – це процес спостереження і перевірки господарської діяльності підприємств, яка здійснюється відповідними суб'єктами управління і контролю, з метою виявлення відхилень від встановлених параметрів цієї діяльності, законності, достовірності та ефективності здійснених операцій, усунення та попередження негативних явищ і тенденцій.

Господарський контроль охоплює не тільки матеріальне виробництво, але й невиробничу сферу, тобто поширюється на культурно-освітні організації і установи, житлове господарство та сферу побутового обслуговування тощо.

Завдання господарського контролю. Науки про конкретні інститути (підприємства, установи) не можуть мати мети, вони мають завдання, що повинні вирішувати особи, пов'язані з діяльністю підприємства, а останні, в той же час, мають свої цілі. В зв'язку з цим мета властива не господарському контролю, а учасникам контрольно-ревізійного процесу: ревізору, власнику, керівнику тощо. Звідси, господарський контроль не має мети, але в нього, як у сконцентрованої системи із заданими різними учасниками контрольно-ревізійного процесу, є завдання, які він покликаний вирішувати.

На сучасному етапі реформування економіки України, контроль господарської діяльності зосереджено на виконанні таких завдань:

• контроль за достовірністю даних бухгалтерського обліку та звітності;
• попередження порушень;
• виявлення та мобілізація резервів;
• виявлення недостач, розтрат, крадіжок та інших порушень;
• вивчення причин та умов, що породжують безгосподарність, марнотратство;
• виявлення відповідності господарювання нормативам, положенням;
• виявлення та визначення суми збитку, нанесеного порушеннями.

Функції господарського контролю. Контроль здійснюється з метою виявлення і вивчення фактичного стану справ, порівняння його з поставленими цілями для оцінки проведеної діяльності, вжиття заходів по усуненню виявлених порушень.

Відіграючи важливу роль в управлінні господарською діяльністю, контроль виконує ряд функцій.

Інформаційна (сигнальна) функція полягає в тому, що під час здійснення контролю отримані результати (інформація) є підставою для прийняття відповідним суб'єктом рішень і проведення коригуючих дій, завдяки яким забезпечується нормальне функціонування об'єкту, що контролюється. Інформація повинна бути правдивою, об'єктивною, своєчасною та оперативною, а також містити лише необхідні дані, що дозволяє її швидше вивчати і на її основі приймати оптимальні управлінські рішення.

Профілактична (виховна) функція полягає у попередженні можливості здійснення зловживань, виявлення різного роду порушення дисципліни і законності. В умовах ринку вся господарська діяльність підприємства підлягає контролю, що спонукає організаторів і виконавців виробництва відповідально ставитись до своїх обов'язків. З іншого боку, ліквідуються умови, які породжують безгосподарність. Контроль у цьому випадку покликаний виявляти подібні явища і сприяти їх усуненню, реалізуючи при цьому профілактичну функцію.

Господарський контроль має не тільки економічне, але й певне виховне значення. Недостатньо розкрити ті чи інші порушення і домогтись їх усунення. Важливо, щоб в кожному конкретному випадку виключалась можливість повторення помилок та порушень в майбутньому, що можливо за наявності певного виховного ефекту, заснованого на моральних засадах.

В процесі контролю виявляються не тільки недоліки, але й позитивні аспекти діяльності. Останні як провідний досвід стають надбанням інших суб'єктів, в чому проявляється інструктивна (мобілізуюча) функція контролю, яка полягає у застосуванні суб'єктами контролю набутих наукових знань, вивчених прогресивних прийомів і способів вивчення об'єктів контролю.

Всі функції контролю тісно пов'язані між собою і є складовими впорядкованої системи господарського контролю.

Процес здійснення контролю. Організація контролю – це комплекс заходів вищого органу управління, спрямований на забезпечення ефективного використання майна, отримання прибутку, зменшення витрат діяльності, попередження зловживань, марнотратства, розкрадання власності. Організація здійснення контролю - це встановлений вищим органом управління порядок і прийоми виконання певної роботи суб'єктами контролю при узгодженні їх зусиль і способів дій з метою забезпечення максимальної ефективності використання праці суб'єктів контролю при виконанні поставлених завдань.

Процес контролю – це замкнена система послідовних змін стадій контролю, що відбуваються в установленому порядку. Сутність процесу контролю можна відобразити наступними характеристиками: змістовною, організаційною, технологічною. Змістовна характеристика покликана відповісти на питання: що робиться в процесі контролю? Організаційна – ким і в якому порядку здійснюється контроль? Технологічна – як здійснюється контроль?

Стадія контролю – це певний момент, період процесу контролю, що має свої якісні особливості. Стадії контролю складаються з етапів. Під етапами контролю розуміють окремі складові його стадій, окремі їх елементи або періоди. Безумовно, при проведенні контролю не завжди всі етапи мають місце. Наприклад, результати контролю не завжди необхідно доводити до відома громадськості або правоохоронних органів (але завжди до відома суб'єктів, з ініціативи яких проводився контроль).