Приватизація земельних ділянок із земель запасу («повна модель»)

«Повна» процедура приватизації застосовується при отриманні земельних ділянок (1) для ведення ФГ, (2) ОСГ, (3) для садівництва, (4) будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), (5) індивідуального дачного будівництва, (6) будівництва індивідуальних гаражів (ч. 6 ст. 118, ст. 121 ЗКУ), а також (7) у розмірі земельних часток (паїв) громадянами України, евакуйованими із зони відчуження, відселеними із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості (право на приватизацію цих осіб передбачене ст. 1 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ч. 3 ст. 35 ЗУ "Про соціальний та правовий статус осіб, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС").

Доцільно виділити наступні стадії повної процедури:

  1. Подача клопотання про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки (ч. 6 ст. 118 ЗКУ). Форма клопотання визначається ПКМ від 18.02.2009 № 113 "Про затвердження типової форми заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки". До клопотання додаються:
    • графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;
    • орієнтовні розміри земельної ділянки;
    • засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу);
    • висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
  2. Розгляд заяви і в місячний строк з дня її реєстрації видання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надання мотивованої відмови у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
  3. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.
  4. Державна землевпорядна експертиза проекту відведення (необхідність такої експертизи у разі відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення" передбачена ст. 9 ЗУ "Про державну експертизу землевпорядної документації"). Порядок проведення експертизи визначається ЗУ "Про державну експертизу землевпорядної документації" та наказом Держкомзему України від 03.12.2004 № 391 "Про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації.
  5. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
  6. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
  7. Видача та реєстрація державного акту (ст. 126, 202 ЗКУ, накази Держкомзему України № 43 від 04.05.1999 "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі", № 174 від 02.07.2003 "Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель"; форма державного акту на право приватної власності на землю затверджена ПКМ від 02.04.2002 N 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою").
  8. Реєстрація права власності на земельну ділянку. Відповідно до ст. 125 ЗКУ, право власності на земельну ділянку виникає "з моменту державної реєстрації" цього права. Правові засади реєстрації визначаються ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".