Підходи до розрахунку біржових індексів

В основу розрахунку всіх індексів покладено методику визначення трьох величин:

  • простого середньоарифметичного або середньогеометричного;
  • середньозваженого арифметичного;
  • середньоарифметичного цін на акції компаній.

Розрахунок простого середньоарифметичного на акції компаній дозволяє прослідкувати через динаміку цін на акції динаміку індексу.

Середньогеометричне розраховується шляхом знаходження кореня відповідного ступеня з добутку кожної ціни акцій, які входять до індексу, та ділення результату на n, де n – кількість цін у розрахунках.

Середньозважене арифметичне схоже при розрахунку на просте середньоарифметичне за винятком того, що для найкращої імітації портфеля необхідне множення ціни кожної акції на кількість акцій в емісії кожної компанії.

Індекси поділяють на групи:

  • індекси з ціновим зваженням, які використовують метод середньоарифметичної. У цьому разі підсумовуються ціни всіх акцій, які входять до індексу. Отримана сума ділиться на постійну величину – дільник, щоб визначити середню;ціну.
  • індекси з ринковим зваженням, які також використовують метод середньоарифметичної.

Сьогодні в країнах з розвинутою ринковою економікою існує більш як 200 фондових бірж і практично кожна з них має свою систему біржових індексів. У США регулярно публікуються 20 індексів, у Європі – 25, у Японії – 3. Найбільше поширення у світі одержали індекси, розроблені в США. Пояснюється це тим, що в цій країні зосереджені найбільш потужні фондові біржі світу. Наприклад, денний оборот тільки Нью-Йоркської фондової біржі (NYSE) складає половину світового обороту ЦП.

Історично першим і найбільш відомим є індекс Доу-Джонса. Сьогодні існує система чотирьох самостійних індексів Доу-Джонса: промислового, транспортного, комунального та комплексного. Найбільш відомий з них – промисловий, що розраховується на основі 30 найбільших промислових компаній.

Найбільш відомими індексами США, крім індексу Доу-Джонса, є: зведений індекс Нью-Йоркської фондової біржі (NYSE Composite Index), індекси Американської фондової біржі, Національної Асоціації дилерів з цінних паперів (NASDAQ Index), індекси „Велью Лайн Еверідж” (VLA) та ін. Широко відомими в світі є індекси: Nikkei–225 (Японія), DAX, DAX–100, CDAX (Німеччина), CAC-40, CAC-240 (Франція), FT-SE-100 (Англія) та ін.

Переважна більшість широко відомих біржових індексів є середньоарифметичними з ринковим зваженням.

Джерела:

  1. Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
  2. Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
  3. Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
  4. Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
  5. Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
  6. Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
  7. Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
  8. Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.