Порядок укладення та виконання ф’ючерсних контрактів

Механізм біржової ф’ючерсної торгівлі складається з таких елементів:

• організація біржової торгівлі ф’ючерсними контрактами;
• порядок розрахунків і порядок ліквідації ф’ючерсних контрактів;
• організація виконання ф’ючерсних контрактів.

Торгівля ф’ючерсним контрактом починається з подачі клієнтом заявки представнику брокерської фірми, яка торгує на біржі. Заявка включає дані про товар, терміни постачання, кількість контрактів і ціну. Щодо ціни, то клієнт обумовлює або її граничні значення, або дає наказ продати (купити) контракти за поточною біржовою ціною.

Представник брокерської фірми передає заявку по телефону або безпосередньо в біржовий зал брокеру, який працює на дану фірму, чи у свій інформаційний центр, якщо час роботи біржі вже закінчився.

Існує два методи біржових торгів ф’ючерсними контрактами: публічна торгівля, при якій угоди укладаються викриком, що дублюється сигналами пальців рук. У країнах Південно-Східної Азії подекуди розповсюджена «торгівля пошепки».

Публічна біржова торгівля будується за принципом подвійного аукціону: пропозиція покупця зростає паралельно зі спадом пропозиції продавця. Мінімальний розмір зміни ціни в ході торгів встановлює біржа. Він називається тіком або пунктом. У США його розмір на різні види товарів становить відповідно: для зернових – 0,25 цента за бушель; для бавовни, кави і цукру – 0,01 цента за англійській фунт; для бензину, мазуту – 0,01 цента за галон; для нафти – 1 цент за барель; для міді – 0,05 цента за англійський фунт. В Англії для металів: алюмінію, міді – 50 пенсів за тонну; цинку, свинцю – 25 пенсів за тонну.

Незначна різниця між цінами пропозиції та попиту полегшує процес укладення угод, сприяє зростанню обігу, зменшує видатки на торговельні операції.

Контракт, як правило, укладається на значну кількість товару або суму фінансових інструментів: пшениця – 5 000 бушелів (136 тонн), нафта – 1 000 барелів (135 тонн), казначейський вексель скарбниці США – 1 000 000 дол.; металів на Лондонській біржі металів – 25 тонн, олова – 5 тонн, дизельного пального – 42 000 галонів. Від розміру контракту залежить успіх біржової торгівлі. Для правильного встановлення цих величин робляться спеціальні дослідження. При збігові цін продавця і покупця укладається угода. Кожен укладений контракт публічно реєструють, інформуючи про це громадськість через канали зв’язку та ЗМІ.

«Купити» ф’ючерсний контракт – це значить узяти на себе зобов’язання прийняти від біржі первинний актив, коли наступить термін виконання ф’ючерсного контракту, і сплатити по ньому біржі відповідно до порядку, визначеного для даного контракту, тобто за ціною, встановленою в момент покупки контракту.

«Продати» ф’ючерсний контракт – це значить прийняти на себе зобов’язання поставити (продати) біржі первинний актив, коли наступить термін виконання ф’ючерсного контракту, й одержати за нього від біржі відповідні кошти згідно ціни продажу цього контракту.

Розрахунки за ф’ючерсними контрактами здійснює розрахункова палата, яка є ключовою ланкою в організації ф’ючерсної торгівлі. Вона виступає як третя сторона в угодах по всіх контрактах, тобто продавці і покупці приймають на себе фінансові зобов’язання не один перед одним, а перед розрахунковою палатою.

Розрахункова палата:

• реєструє всі угоди, укладені в ході біржових торгів;
• визначає і стягує заставні суми по укладених ф’ючерсних контрактах;
• визначає суми виграшів і програшів членів розрахункової палати при відхиленні поточної біржової ціни від контрактної, при цьому виграш одного клієнта є програшем іншого клієнта;
• здійснює ліквідацію контрактів, які взаємно погашаються, і розрахунки по них;
• організує виконання ф’ючерсних контрактів;
• гарантує виконання контрактів.

Члени розрахункової палати – це звичайно брокерські фірми, що торгують на біржі. Розрахункова палата є або структурним підрозділом біржі, або самостійною комерційною організацією, заснованою біржею чи групою бірж.

Доход біржі складається зі стягнутого збору за кожен проданий (куплений) контракт (наприклад, 10 грн. за один контракт) незалежно від вартості товару, проданого за контрактом. Оскільки кількість оборотних контрактів складає мільйони і десятки мільйонів, то і доходи біржі виміряються мільйонами. При реєстрації контракту кожна зі сторін угоди вносить на спеціальний рахунок розрахункової палати заставну суму зі свого поточного рахунка, розмір якої залежить від характеристик товару, на який укладено ф’ючерсний контракт. У свою чергу, брокерські фірми стягують зі своїх клієнтів зазначені заставні суми в порядку, передбаченому їх договорами з клієнтами на обслуговування.

Біржові торги ф’ючерсними контрактами з постачанням товару на визначену дату припиняються за кілька днів до настання терміну постачання. За цей час кожна зі сторін, які уклали контракт, зобов’язана виконати всі умови укладеної угоди. Обопільне виконання умов контракту є обов’язковим і контролюється біржею. Порушення зобов’язань з ф’ючерсної торгівлі однією зі сторін спричиняє великі штрафні санкції, а виконання зобов’язань гарантується біржею за рахунок її страхових запасів і фондів.

Брокери, що працюють у біржовій залі, звичайно поділяються на дві групи: ті, що продають і купують ф’ючерсні контракти за дорученням клієнтів, і ті, що здійснюють угоди для своїх брокерських фірм, тобто працюють в якості дилерів.

Користуючись безпосередньо присутністю в біржовій залі під час торгів, вони мають часову перевагу перед клієнтами біржі, які знаходяться за її межами. Дилери купують чи продають контракти від свого імені і тримають їх іноді протягом декількох хвилин чи навіть секунд, використовуючи будь-які, самі невеликі коливання цін для одержання щоденних доходів.

Джерела:

1. Биржевая деятельность / Под ред. А.Г.Грязновой, П.В. Корнеевой, В.А.Галанова.- М.: Финансы и статистика, 1995. – 239 с.
2. Биржевое дело: Учебное пособие / Зотов И.В., Успаленко В.И. – Х.: Бурун Книга, 2005. – 256 с.
3. Бердникова Т.Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 270 с.
4. Биржевое дело / Под ред. В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 304 с.
5. Дудяк Р.П., Бугеля С.Я. Організація біржової діяльності: Основи теорії і практикум. Навч. посібник 2-ге видання доповнене. – Львів: Новий Світ. – 2000: Магнолія плюс. – 2003. – 360 с.
6. Лященко В.И. Фондовые индексы и рейтинги. – Донецк: Сталкер, 1998. – 317 с.
7. Масленников В.В. Биржевое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 304 с.
8. Сохацька О.М. Біржова справа. – Тернопіль: Карт-Бланш, 2003. – 602 с.