Метод визначення тіньової зайнятості

Тіньова зайнятість – це різні форми направленої діяльності, що приносять прибуток у будь-якому вигляді, який не оподатковується державою.

Вихідні положення щодо оцінки тіньової зайнятості є припущення про те, що жодна людина за незначним винятком, не може існувати без відповідних джерел фінансування, для забезпечення яких вона має займатися певною трудовою діяльністю. До категорії людей що не займаються суспільною працею для забезпечення свого існування відносяться домогосподарки, як правило із заможних родин, в яких доходи інших членів родини відповідають сукупним потребам. З урахуванням розподілу сімей з рівнем доходів до такої категорії в поточний момент може відноситися не більш 1-2% працездатного населення. Проте, як свідчить досвід, не менш ніж у половини сімей з високим достатком працюють усі працездатні члени родини, які в такий спосіб реалізують свої природні потреби у самовизначенні. Потенційно не зайняті у народному господарстві домогосподарки можуть складати до 1% працездатного населення, решта – зайняті різними, у тому числі неофіційними видами діяльності.

Іншим посиленням про визначення тіньової зайнятості припущення про те, що не всі люди, які працюють в народному господарстві, займаються виключно легальною діяльністю. Залученню їх у тіньові структури, спонукає скорочення обсягів виробництва і зростання у зв’язку із цим тривалості й кількості вимушених відпусток без будь якої або часткової матеріальної компенсації. Водночас через недостатність офіційної заробітної плати значна частина працюючих вимушена шукати альтернативні джерела поповнення доходів, як залишками офіційної зайнятості, так і завдяки виробництву неврахованої продукції. Про масштаби такої зайнятості свідчать розрахункові данні про численність з урахуванням показників продуктивності праці.

Через недостатність матеріального забезпечення пенсіонерів, студентів, багатодітних сімей, інвалідів певна їх частина також охоплена тіньовою діяльністю. Це, як правило, посередництво, вулична торгівля, різноманітні послуги, включаючи і експлуатацію пільг тощо. Кількість людей цієї категорії, охоплених тіньовою діяльністю, має оцінюватися або експертним шляхом на основі вибіркових опитувань, або визначатися, виходячи з міркувань про неможливості більшості населення працездатного віку надавати матеріальну допомогу батькам та дорослим дітям у зв’язку з навчанням найбільш активні представники цієї категорії населення займаються пошуками додаткових доходів.

До їх складу не входять:

• працюючі у легальній сфері пенсіонери;
• люди з високим розміром пенсій;
• не здатні до праці за віком (старші за 80 років) пенсіонери.

У цілому за оцінними показниками різного роду неформальною діяльністю охоплено близько 30-40% пенсіонерів і 50% студентів.

Виходячи з наведених припущень, розміри тіньової зайнятості розраховуються за формулою:

Тз=(Нп+П+Зс+Знр)-(З-Б-Пп-Пз-Пн-Сб);

де Тз – кількість населення, охопленого тіньовою зайнятістю;

НП – кількість населення працездатного віку;

П – кількість пенсіонерів;

Зв – кількість населення, зайнятого в народному господарстві, які перебувають у вимушених відпустках;

Знр – кількість працівників, зайнятих у народному господарстві не забезпечених роботою через скорочення обсягів виробництві падіння продуктивності праці;

З – кількість населення, зайнятого в народному господарстві;

Б – кількість безробітних;

Пп – кількість пенсіонерів працюючих у народному господарстві;

Пз – кількість пенсіонерів із високим пенсійним забезпеченням;

Пн – кількість пенсіонерів похилого віку (понад 80 років);

Сб – кількість студентів із сімей з високим доходом.