Основні схеми ухилення від оподаткування та специфіка їх розслідування

Умови та особливості здійснення СПД тієї чи іншої господарської діяльності, складність схем та зв’язків, зумовлюють різницю у підході до порядку розслідування.

В останні роки найбільш вагоме місце у загальній частці порушень податкового законодавства займають схеми ухилення від оподаткування. Наприклад, використання банківської системи з метою відтоку коштів у «тіньовий обіг»: лоро-рахунки; використання фіктивних фірм легальними платниками.

Кредитно-банківська сфера дає можливість отримати максимальні прибутки і можливості для маскування джерел «брудних» грошей. За даними національного банку України, поза контролем залишається понад 43% грошової маси. Це так званий «тіньовий» капітал неоподаткованих доходів. Активізації «тіньового» сектору у банківській сфері сприяло ряд факторів:

• лібералізація валютного ринку;
• розширення мережі кореспондентських відносин українських банків з нерезидентами банківськими установами;
• підключення українських банків до системи електронних міжбанківських розрахунків.

Аналіз порушених кримінальних справ, актів перевірок дотримання вимог податкового та валютного законодавств, наявної оперативної інформації, свідчить, що в наслідок правової неврегульованості чинного законодавства, існуюча банківська система стала важелем та інструментом для відмивання «тіньових» коштів, що є необхідною умовою для ухилення від оподаткування в особливо великих розмірах.

Паралельно було налагоджено і поставлено «на потік» створення величезної кількості фіктивних підприємств.

Фіктивні фірми широко використовуються для маскування фінансово-господарських операцій. Послугами таких підприємств користуються легальні платники для вивозу товарно-грошових цінностей з оподаткованого обороту. Життя «конвертних» фірм може тривати декілька днів. За короткий термін така фірма-одноденка, не подаючи звітності до податкової інспекції за місцем реєстрації, акумулює безготівкові кошти, які перераховують на її розрахунковий рахунок легальні платники податків.

Крім «конвертних» операцій з іноземною валютою, фіктивні фірми використовуються установами комерційних банків при прямому розкраданні кредитів (шляхом навмисного або «помилкового» зарахування коштів, у тому числі отриманих за цільовим призначенням з державного та місцевого бюджетів).

Виявлення фірм, які займаються конвертацією безготівкової гривні, здійснюється шляхом аналізу інформації про обіг коштів на банківських рахунках. Характерними ознаками є значний обсяг надання послуг типу маркетингових, рекламних, виконання ремонтних робіт і др.

Поширеним способом ухилення від сплати податків та зборів при імпорті шляхом заниження об’єкту оподаткування, є заниження ввізної (митної) вартості імпортованого товару (продукції). При цьому, як правило, здійснюється фальсифікація документів, найчастіше – вантажних митних декларацій та рахунків-фактур. Також підтасовуються інші документи (довідки, додатки до контрактів тощо).

Часто використовуються реквізити фіктивних фірм у режимі тимчасового ввезення підакцизних товарів. Після ввезення підакцизні товари (продукція), які перебувають під митним контролем зникають.

При імпорті широко використовується практика укладення фіктивних угод, як з метою незаконного використання податкових пільг, так і для маскування реально здійснених розрахунків із справжніми постачальниками та приховування джерел походження товарно-матеріальних цінностей.

Фальсифікація договорів на переробку давальницької сировини нерезидентами є одним з варіантів дій, спрямованих на зниження об’єкту оподаткування.

Наприклад, українською фірмою було укладено договори: з нерезидентом А, про переробку давальницької сировини на спирт; з нерезидентом В, про виготовлення із отриманого спирту горілочних виробів; з резидентом С, про поставку давальницької сировини. Укладені контракти було подано до податкової інспекції для купівлі марок акцизного збору. Сума належного до сплати акцизного збору при цьому нараховувався за ставкою у відсотках, виходячи із митної вартості кожної партії горілочних виробів (фактично, собівартості горілки). При ввезенні горілки фірмою давалися письмові зобов’язання про сплату нарахованої таким чином суми акцизного збору. Частково її було сплачено. Проте при поглибленій перевірці діяльності фірми було встановлено, що зміст жодного із вищевказаних контрактів не відповідає дійсності. Тобто українська фірма, зробивши видимість виготовлення алкогольних напоїв із давальницької сировини, занизило ввізну (митну) вартість імпортованої горілки в особливо значних розмірах не сплативши акцизний збір і ПДВ.

Крім зовнішньо економічних контрактів і залізничних накладних на відправку давальницької сировини фальсифікуються вантажні митні декларації, рахунки-фактури, сертифікати, специфікації на товар, експортні висновки. Зокрема, такі дії застосовуються для ввезення підакцизних товарів під виглядом схожих за певними характеристиками не підакцизних.

Джерелом інформації для виявлення таких «псевдо робітників» може бути аналіз даних, отриманих з АРМ «Митниця». Зокрема слід звернути увагу на такі моменти як:

• ввезення майна у режимі тимчасового ввозу, особливо великими однорідними партіями;
• цінова диференціація однотипних імпортних товарів, порівнюючи з аналогами, які імпортуються іншими суб’єктами господарювання, також є непрямим свідченням можливого заниження ввізної вартості.

Часто суб’єкти підприємницької діяльності, щоб знизити витрати на придбання товарів, використовують як прикриття гуманітарні фонди та благодійні організації.