Логіка побудови механізму легалізації тіньової економіки

Виходячи с того, що умови виконання і поширення тіньової економіки в Україні мають економічну природу, що ґрунтується на використанні неадекватних методів регулювання економіки, помилковості застосованих методів реформування окремих її сфер, не комплексністю заходів щодо їх здійснення в основі побудови механізму легалізації тіньової економіки має бути покладено завдання проведення корекції економічних реформ, які повинні забезпечити якісно нові засади функціонування економіки з на лаштуванням її на більш високу ефективність та здешевлення легального сектору. У процесі реалізації цього завдання має бути створення потужне мотиваційне поле реструктуризації економіки і її зростання.

Визначення та усвідомлення уроків здійснення економічних реформ дає змогу зробити найголовніший висновок для подальшого вдосконалення в дусі проголошеного Президентом курсу потрібні істотні зміни в економічному базисі, нові методи регулювання господарської діяльності. Стабілізація і піднесення розвитку економіки на основі прискорення капіталотворення, підвищення ефективності використання майна, економії ресурсоспоживання викликає необхідність відмови від практики прискорення приватизації як засобу первинного нагромадження капіталу, бо в такий формі вона сприяє не правовому розподілу майна, що межується з під карними діями.

Це зумовлено тим, що приватизація відбувається на основі штучного здешевлення засобів виробництва й робочої сили, навмисного зниження товарного виробництва.

На перевагу цьому потрібно перерозподіл суспільного майна здійснювати шляхом створення нового змісту відносин власності міжнародні всіма суб’єктами ринку у напрямі гармонізації їх інтересів, а також додержання паритетних умов капіталотворення в різних галузях і сферах економіки – на ринках капіталу, землі і робочої сили, відправною позицією чого має бути забезпечення мотивації ефективного господарювання. Необхідно визначити рівноправність всіх видів власності – на землю, капітал, засоби виробництва і особливо робочої сили встановити недискримінаційні принципи формування їх капіталотворення на основі розподільних відносин, побудовою на принципі паритетності інтересів усіх суб’єктів цих відносин. Це передбачає вдосконалення діючої системи оподаткування, перехід до нової методології регулювання доходів, прибутку, процентних ставок, курсу валют тощо. Практично в результаті змін має відбутися:

• перетворення із суто фіскальної на стимулюючу функцію податкової системи;
• переструктуризація елементів ціни виробництва, підвищення в них відтворювальних пропорцій, що дасть змогу розширити обігові кошти, скоротить податкову складову ціни, збільшивши приватизація цьому обсяги легального виробництва, а отже і надходження до бюджету.