Система економічної безпеки і принципи її функціонування

Безпека кожного суб'єкта економічної діяльності формується як її складовий елемент, підсистема, котра, в свою чергу, коли розглядається самостійно, відокремлено може визначатися як система. Система економічної безпеки характеризується матеріалізацією її предмету. Тому вона включає, як складові елементи, суб'єкти і об'єкти безпеки, нормативну базу, інститути, що її забезпечують, та засоби здійснення.

Суб'єктами економічної безпеки суспільства є, по-перше, держава та державні установи, по-друге, фірми, підприємства, організації, суспільні організації, політичні партії та рухи, які визначаються як юридичні особи і, по-третє, домогосподарства і окремі фізичні особи.

Об'єктами економічної безпеки є економічні системи в цілому і всі окремі елементи економічних систем: фактори виробництва, економічні відносини, організаційно-економічні механізми, економічна політика, господарче право, економічна культура, економічна етика тощо.

З тим або іншим ступенем конкретизації ці об'єкти підлягають захисту в економічній системі кожного інституціонального рівня. Об'єкти економічної безпеки розглядаються в інституціональному і функціональному аспектах. тому що і сама система економічної безпеки повинна віддзеркалювати інституційний та функціональній аспекти її організації. Не варто систему економічної безпеки суспільства підмінювати системою державної економічної безпеки.

Тому система економічної безпеки суспільства є сукупністю підсистем економічної безпеки різних суб'єктів економічної діяльності: держави, юридичних осіб (фірм, підприємств, установ тощо), домогосподарств і фізичних осіб. Варто звернути увагу, що домогосподарство в ринковій економіці відіграє важливу роль, оскільки його суб'єкти є власниками ресурсів і споживачами економічних благ особистого призначення. Власне, воно визначає структуру суспільного виробництва в соціально-орієнтованій ринковій економіці.

Наступним складовим елементом системи економічної безпеки є засоби її здійснення. Оскільки економічна система має багатоелементну структуру – ресурси (фактори виробництва), технології, науково-прикладні дослідження, економічні відносини, економічні, правові, політичні та етичні механізми функціонування, то для захисту економічної системи повинні вживатись різноманітні засоби, які відповідають нормальним і безпечним умовам функціонування економічної системи.

Важливою складовою частиною системи економічної безпеки є нормативно-правова база її здійснення. Вона повинна формувати право суб'єкта економічної діяльності на економічний захист, визначати інститути та засоби його здійснення, норми та обсяги відповідальності за порушення права суб'єкта на безпечну економічну діяльність.

Нормативна база кожного суб'єкта економічної діяльності складається з двох частин:

• нормативна база, що регулює безпеку в зовнішньому середовищі;
• нормативна база, що регулює внутрішній режим економічної безпеки.

Сьогодні в Україні нормативну базу економічної безпеки складають Конституція України, Кодекси (цивільний, кримінальний, про працю, про адміністративні правопорушення, бюджетний, земельний, морській, повітряній тощо), Закони України «Про Раду національної безпеки і оборони України», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», «Про підприємство», «Про підприємництво в Україні», «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про інформацію», «Про міліцію», «Про службу безпеки України», «Про охоронну діяльність» та інші. Якщо йдеться про внутрішню, локальну нормативну базу економічної безпеки окремих суб'єктів господарювання - фірм та підприємств - то це питання упорядковано ще недостатньо. Можна сказати, що тільки в банках та інших фінансових установах нормативне забезпечення проблеми економічної безпеки є більш-менш на задовільному рівні.

Окрім цього, нормативна база економічної безпеки країни в цілому і окремих суб'єктів господарювання, що мають зв'язки з іноземними фірмами, зокрема, включає ще і міжнародні економічні угоди.

Однією з найважливіших складових частин системи економічної безпеки є організаційно-структурні елементи – інститути, установи, служби, підрозділи. Їх конкретні форми визначаються інституціональним рівнем системи економічної безпеки. Якщо йдеться про суспільство, то серед установ, що здійснюють його економічну безпеку, вирішальну роль відіграють державні інститути.

На чолі організаційної роботи з економічної безпеки нашої країни стоїть інститут Президента України при якому діють, згідно з Конституцією України, Рада національної безпеки і оборони України та Координаційній комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю.

Верховна Рада України, як законодавчий орган, забезпечує формування правової бази економічної безпеки суспільства і усіх його суб'єктів, а також послідовність застосування її в практичній діяльності.

Кабінет міністрів України, як вищій орган виконавчої влади формує дві підсистеми, що здійснюють економічну безпеку суспільства і держави. Це, перед усім, інститути управління економікою, призначення яких полягає в забезпеченні послідовного захисту економічних інтересів країни, а саме Міністерство економіки, Національний банк, Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація, Держмитком України, Міністерство іноземних справ і зовнішніх економічних відносин. Другою складовою державних інститутів економічної безпеки є «силові міністерства»: Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Міністерство. з надзвичайних ситуацій, Держкомкордон України.

Наступну складову інституційних органів системи економічної безпеки держави створюють інститути нагляду і правосуддя: Конституційній Суд України, Прокуратура України, Верховний Суд України, Вищій господарчій суд України, Господарчі суди, Місцеві суди, Апеляційні суди, Адвокатура, Міністерство юстиції.

Якщо йдеться про систему економічної безпеки первинної економічної ланки – фірми, підприємства, то його елементи визначаються приватною службою безпеки чи охоронною службою або окремими елементами загальної структури менеджменту, яким поставлено за обов'язок здійснення економічної безпеки.

В основі функціонування системи економічної безпеки є певні принципи, серед яких можна визначити наступні:

• Системність, згідно з яким в організації економічної безпеки немає «важливих» та «неважливих» елементів. Небезпека як рідина, проникає в економічну систему через кожну невеличку щілину.
• Обґрунтованість. Обмеженість ресурсів захисту, як і усіх інших економічних ресурсів, вимагає глибокого науково-технічного обґрунтування рішень щодо забезпечення економічної безпеки.
• Достатність. Вибирати треба такі засоби економічного захисту, які достатні щоб протистояти небезпеці. В той же час не треба вживати зайвих засобів. Кожен раз, коли вирішується питання захисту від конкретної небезпеки, суб'єкт вибирає модель поведінки відносно небезпеки в межах примушення, протидії, стримування та узгодження. Вибір конкретної моделі визначається рівнем небезпеки.
• Гнучкість. Це здатність суб'єкта економічної діяльності швидко змінювати модель здійснення безпеки в залежності від характеру розвитку небезпеки.
• Своєчасність. Суб'єкт економічної безпеки повинен мати відпрацьовані моделі захисту відповідно до рівня розвитку небезпеки і своєчасно застосовувати їх згідно з моніторингом до конкретного стану небезпеки.
• Бажання захищатись. Не завжди окремі суб'єкти економічної діяльності бажають захищати власні економічні об'єкти. В першу чергу воно притаманне злочинним елементам в структурах менеджменту або проявляються в небажанні захищати загальну структуру її окремими складовими частинами. Це є наслідком протиріч між окремими структурами економічних систем, незбалансованості власності і влади між центральними і периферійними, інституційними і виконавчими елементами системи.
• Вміння захищатись. Бажання захищатись повинно доповнюватись вмінням.