Сутність економічної безпеки України

Головна економічна небезпека для суспільства формується національному рівні, зовнішня небезпека є тільки віддзеркаленням небезпеки внутрішньої, як наслідок неорганізованості економічного ладу суспільства. Історія і життя на кожному кроці демонструють нам, що здебільшого небезпека із зовні надходить до слабкого, не здатного постояти за себе. Це сьогодні дуже наочно проявляється стосовно України.

Тому, щоб протистояти небезпеці від будь-кого і будь-чого, конче необхідно сформувати здорову, дієздатну і ефективну економіку, варто добре орієнтуватися у джерелах внутрішньої і зовнішньої небезпеки на усіх рівнях економічної діяльності. Але, головне завдання економіки є непросто відбивати небезпеку, а формувати здатність досягати власних макроекономічних цілей розвитку у контексті світових тенденцій прогресу.

В цілому економічна безпека держави характеризується станом і здатністю кожного з усіх її складових на усіх інституційних рівнях функціонування підтримувати власну структурну сутність, протистояти негативному впливу зовнішніх і внутрішніх чинників та забезпечувати умови досягнення цілей розвитку системи. Як відомо, цілями макроекономічного розвитку держави є економічне зростання, збільшення зайнятості населення та елімінація (от лат. – виключення, видалення, викорінення) безробіття, забезпечення стабільності грошової системи, підвищення рівня добробуту людей. Тому сутність економічної безпеки України на національному рівні полягає у здатності її економічної системи протистояти негативному впливу об'єктивних і суб’єктивних чинників досягненню макроекономічних цілей розвитку на рівні постіндустріальних держав.

Економічна безпека на національному рівні формується і реалізується усім механізмом державного устрою. Держава є організатором економічної безпеки усього суспільства.

Головні аспекти економічної безпеки на національному рівні сформульовані в прийнятій Верховною Радою Концепції (основах державної політики) національної безпеки України (січень 1997р). Вона визначає принципи формування і проведення державної політики національної, в тому числі і економічної безпеки, а також поєднання підходів до формування нормативі ш, доктрин, стратегій, концепцій, державних і відомчих програм у різних сферах національної безпеки. Концепцією національної безпеки, здійснення її в одній сфері, наприклад економічній, передбачає, як умову, відповідний рівень розвитку безпеки в інших сферах, наприклад, правовий, політичній, техніко-технологічній, екологічній тощо. И ні безпосередньо б економічній сфері життєдіяльності визначає наступні загрози:

• неефективність системи державного регулювання економічних відносин;
• наявність структурних диспропорцій, монополізму виробництва, перешкод становленню ринкових відносин;
• наявність проблеми ресурсної, фінансової та технологічної залежності національної економіки від інших країн;
• економічна ізоляція України від світової економічної системи;
• неконтрольованій відплив за межі України інтелектуальних, матеріальних і фінансових ресурсів;
• криміналізація економіки, діяльність тіньових структур.

Безпосередньо з визначеними економічними пов'язані таки соціальні загрози, як низький рівень життя та соціальної захищеності населення, незадовільній стан системи охорони здоров’я і руйнація генофонду нації, наявність безробіття, неконтрольовані міграційні процеси.

В науково-технічні сфері безпосередній вплив на економічну безпеку країни мають такі негативні явища, як відплив інтелектуального та наукового потенціалу за її межі, науково-технічне відставання України від розвинутих країн світу, падіння рівня підготовки наукових та інженерно-технічних кадрів.

Дуже великого впливу на економічну безпеку набувають загрози в інформаційній сфері. Це, перед усім, витік державної, комерційної та іншої конфіденційної інформації.

Варто підкреслити, що на стан економічної безпеки також безпосередньо впливають негативні процеси в екологічному середовищі країни. Серед них не можливо не враховувати наслідки Чорнобильської катастрофи, неефективне використання природних ресурсів, руйнацію навколишнього середовища, біологічного генофонду, неконтрольоване ввезення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин і матеріалів, негативні наслідки оборонної та військової діяльності колишнього СРСР.

Зміст економічної безпеки України на державному рівні визначається її національними інтересами, економічний контекст яких полягає в наступному:

• забезпечення територіальної цілісності та недоторканності кордонів країни;
• створення самодостатньої, соціально орієнтованої ринкової економіки;
• забезпечення екологічних та технологічних умов життєдіяльності суспільства;
• забезпечення та підвищення науково-технічного потенціалу;
• зміцнення генофонду українського народу, його фізичного і морального здоров'я та інтелектуального потенціалу.

Враховуючи сучасну економіко-політичну ситуацію в Україні і світі, до них треба додати:

• забезпечення добробуту громадян;
• забезпечення розвитку економіки в режимі розширеного відтворення;
• зміцнення позицій і підвищення конкурентної спроможності національної економіки;
• забезпечення рівноправного партнерства із суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності;
• здобуття країною належного економічного місця в процесі глобалізації шляхом розвитку науки, високих технологій, відмінного виробництва товарів і послуг, розширення їх експорту;
• використання віртуальної економіки та Інтернет-технологій в інтересах розвитку національного господарчого комплексу, зміцнення його позицій в світовій економіці;
• досягнення належного рівня монетаризації економіки і стабілізації грошової одиниці шляхом створення ефективної грошово-кредитної політики І реалізації державних антиінфляційних програм.

Об'єктом економічної безпеки України на національному рівні є вся економічна система країни. По-перше, це природні ресурси і державні кордони, які визначають фізичні межі (земля, Надра, водні і повітряні ресурси). Внутрішній, національній аспект її складає недбале ставлення до природних ресурсів, що руйнує натуральну основу економіки країни.

По-друге, це продуктивні сили суспільства. В першу чергу тут варто визначити виробничу інфраструктуру (шляхи, лінії зв’язку , енергопостачання, і т.п.), основний і обіговий капітал, а головне - робочу силу, науковий потенціал, технології. Порушення кожної з цих складових здатне завдати значних втрат національній економіці.

По-третє, найважливішим об'єктом економічної безпеки на національному рівні є система економічних відносин. Деформація економічних відносин і, в першу чергу, відносин власності, може руйнувати економічну систему в більшій мірі, чим військові дії. Саме це ми бачимо сьогодні на історичному прикладі України та інших постсоціалістичних країн.

По-четверте, не менш важливим, але безпосередньо пов'язаним з попереднім об'єктом, є господарчий механізм. Без ефективного господарчого механізму неможливо реалізувати увесь потенціал економічної системи (на початок 90-х років XX століття економічний потенціал України серед колишніх республік Радянського Союзу оцінювався як другий після РФ. Однак відсутність встановленого господарчого механізму не дозволів українському народу ефективно використовувати його у власних інтересах.).

По-п'яте, як безпосередній об'єкт національної та економічної безпеки країни, це рівень життя народу, його генофонд. Він виникає з об'єктивної визначеності сутності економічної системи.

По-шосте, об'єктом економічної безпеки є система економічних цінностей (економічна політика, господарче право, економічна етика і господарча культура).

Якщо йдеться про інститути забезпечення економічної безпеки на національному рівні, то ними є, в першу чергу, Президент України, законодавча і виконавча влада України, тобто Верховна Рада і Кабінет міністрів, Рада Національної безпеки і оборони при Президентові України, Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України, окремі міністерства, державна адміністрація, інституції, яки регулюють ринкову інфраструктуру України (Національний банк, Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Українська фондова біржа тощо). Особливе місце посідає Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України, Митна служба, Державна податкова адміністрація, контрольно-ревізійна служба.

Предметом державної діяльності у сфері економічної безпеки на національному рівні є:

• визначення і моніторинг економічних загроз і небезпеки,
• які руйнують стабільність економічної системи України та обмежують її розвиток в короткої і довгостроковому термінах;
• визначення індикаторів економічної небезпеки і безпеки та їх порогові значення;
• формування економічної, політичної, правової бази та інших нормативів, за допомогою яких забезпечується економічна безпека держави;
• формування державних і суспільних інститутів, які реалізують механізм нейтралізації економічних загроз національної економіки на усіх рівнях суспільства;
• формування моделей і політики економічної безпеки;
• здійснення економічної безпеки.

Інститути забезпечення економічної безпеки на державному формують стратегію і тактику боротьби з економічні розами. Вона передбачає:

• Виявлення чинників і джерел, що створюють небезпеку шильній економіці та перешкоджають досягненню цілей її розвитку;
• Визначення критеріїв і параметрів стану економіки, які відповідають потребам економічної безпеки і забезпечують за-і життєво важливих інтересів країни;
• Визначення критичних параметрів (власне порогових значень показників) небезпеки і ступеню розвитку, що потребує негайного втручання та організації роботи по її усуненню;
• Формування механізмів забезпечення економічної безпеки України, захисту її життєво-важливих економічних інтересів;
• Розробку економічних, правових, адміністративних норм забезпечення економічної безпеки країни.

Принципи здійснення економічної безпеки передбачають пріоритет економічної безпеки людини, верховенство права в ЇЇ реалізації, адекватність заходів забезпечення безпеки проти загроз і небезпеки.

Зміст політики забезпечення економічної безпеки держави полягає в:

• недопущенні незаконного використання бюджетних коштів і державних ресурсів, їх пере тікання в тіньову економіку;
• контролі за валютно-фінансовою діяльністю, спрямованою на підтримку важливих для України пріоритетів та захист вітчизняного виробника;
• боротьбі з протиправною економічною діяльністю, протидії неконтрольованому відтоку національних матеріальних, фінансових, інтелектуальних, інформаційних та інших ресурсів.

Ця політика економічної безпеки реалізується в щільному зв'язку з соціальною політикою створення ефективної системи соціального захисту населення, прав споживача.

Науково-технічна основа економічної безпеки формується політикою, яка спрямована на виявлення та усунення причин науково-технічного відставання України, створення ефективних механізмів запобігання відтоку інтелектуального та науково технічного потенціалу за межі України, вжиття комплексних заходів щодо захисту та розвитку науково-технічного потенціалу країни.