Учасники й зміст генеральної угоди

Генеральна угода укладається відповідно до Закону України «Про колективні договори і угоди» між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнським об'єднанням організацій роботодавців і підприємців з однією сторони, і всеукраїнськими профспілками й профоб’єднаннями з іншої сторони.

Генеральна угода направлена на вдосконалення колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, розвиток соціального партнерства, реалізацію конституційних прав і гарантій працівників і роботодавців.

Генеральною угодою встановлюються соціально-трудові гарантії для найнятих працівників на державному рівні, регулюються виробничі, трудові й соціально-економічні відносини між найманими працівниками й роботодавцями й відповідальність за виконання досягнутих домовленостей. Прийняті, згідно з угодою, зобов'язання й домовленості є обов'язковими для виконання сторонами. Положення Генеральної угоди є обов'язковими як мінімальні гарантії також для використання під час ведення галузевих, регіональних, колективних переговорів і укладання галузевих, регіональних угод і колективних договорів.

Угоди й колективні договори покликані регулювати соціально-трудові відносини й погоджувати інтереси працівників, роботодавців і держави як єдиного цілого. Суб'єкти переговорів повинні виходити з принципів:

  • взаємної довіри;
  • розмежування прав і відповідальності;
  • рівноправ’я;
  • урахування реальних можливостей матеріального, виробничого й фінансового забезпечення прийнятих зобов'язань.

На національному (загальнодержавному) рівні укладається генеральна угода. Суб'єктами генеральної угоди виступають:

  • держава в особі виконавчих органів влади й органів місцевого самоврядування;
  • власники або уповноважені ними органи, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладання генеральної угоди, начиїх підприємствах зайнята більшість найманих робітників країни – роботодавці, їх організації й об'єднання;
  • професійні спілки, які об'єдналися для ведення колективних переговорів, укладання генеральної угоди й представляють більшість членів профспілок – найнятих робітників країни.

Предметом генеральної угоди є:

  • диференціація мінімальних тарифних ставок залежно від умов праці, але не нижче за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати на відповідний рік;
  • єдиний для всієї території України перелік видів і максимальних розмірів доплат і надбавок до тарифних ставок, окладів, посадових окладів працівників підприємств, які мають міжгалузевий характер, для встановлення в галузевих, регіональних угодах і колективних договорах;
  • єдині тарифні умови оплати праці працівників для спільних (наскрізних) професій і посад;
  • умови охорони праці й відпочинку;
  • організація соціального страхування;
  • максимальна тривалість робочого тижня;
  • мінімальна тривалість оплачуваної відпустки;
  • зобов'язання сторін з питань зайнятості й безробіття;
  • соціальний захист найуразливіших верств населення;
  • зобов'язання щодо поетапного підвищення соціальних гарантій;
  • реалізація державних соціально-економічних програм;
  • задоволення духовних потреб населення;
  • взаємні зобов'язання сторін щодо забезпечення реалізації положень цієї угоди, здійснення контролю за його виконанням.

Предметом генеральної угоди можуть бути й інші питання оплати праці, умов праці й відпочинку, соціального захисту й задоволення духовних потреб.